Напишітьлист моєму брату(сестрі) 18

Любий мій,брате! дуже багато часу минуло,а ми з тобою так, й не спілкувались,мені дуже тебе не вистачає.в мене все добре,навчаюся дуже гарно,батьки як завжди хвалять.а в тебе там як? мені цікаво,чи щось нове в тебе там з'явилося,чи з'явилися в тебе там друзі? як з навчання в тебя? ось у мене дійсно дуже багато трапилося,я записалася до гуртка з в'язання,хожу в хор,мій викладач говорить,що у мене божественний голос,але я почала дуже часто хворіти,і пропускати заняття.я даже навчились готувати твою улюбленну страву.дуже прикро що тебе не має поряд зі мною.мі всі дуже сумуємо за тобою,чекаємо тебе вже найближчим часом вдома. у мене для тебе навіть є маленький подарунок.приїжджай,та ти його побачиш. з любов'ю твоя молодша сестра. 

Богдан Сильвестрович Ступка. Найвидатніший серед українських акторів нашого століття, він народився в селі Куликів, що на Львівщині. До сцени долучився з дитинства батько співав у хорі Львівського оперного театру, старший брат матері був там же солістом, а тітонька головним концерт-мейстером. Незважаючи на це Богдан вирішив вступити на хімічний факультет університету але іспити склав невдало. Певний час він працював в астрономічній обсерваторії, згодом став студентом заочного відділення філологічного факультету Львівського університету.

Але все-таки талант вивів Богдана на акторську дорогу: у 1964 році він закінчив театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Працював він просто без упину видатний актор зіграв понад сто ролей у кіно й понад пів сотні на сцені театру. Серед його персонажів безліч відомих особистостей гетьмани Іван Брюховецький, Іван Мазепа та Богдан Хмельницький, Чингісхан, Борис Годунов...

Його кінодебют відбувся у всесвітньо відомому фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Ступка виконав там роль Ореста, воїна УПА. Як пишуть кінокритики у всіх фільмах і спектаклях Богдан Сильвестрович був дивовижно щирим, переконливим. Він здавалося просто жив на сцені не помічаючи знімальних камер. У нього справді були крила...

людське життя- це дорога, по якій ми повинні пройти. дорога повинна до чого , в нашому випадку- це закінчення нашого життя. чи потрібне вічне життя людині?

людське життя обмежене часом і всі стараються прожити його гідно, прожити його не дарма. кожного дня ми тратимо хоча б одну хвилину на речі, які навіть не вартують цього. замість того, щоб займатись саморозвитком ми деградуємо в колі соцмереж. нам варто задуматись, чи справді речі, на які ми тратимо наш час, настільки важливі для нас.

наше життя обмежене, тому ми стараємось розмалювати його усіма барвами. ми стараємось провести час у колі дорогих нам людей, стараємось розвиватись та працювати над собою, стараємось достигнути ідеалу. чи цікаво було б жити, якщо б у тебе була необмежена кількість часу? за який час це все б нам набридло? життя   можна зрівняти із бігом на дистанції. хтось, починаючи першим, до кінця забігу стає останнім, а хтось завдяки старанності із останніх рядів виходить на призові місця. це й є життя. постійна боротьба за виживання. що б було, якщо б життя було вічне? життя - це як випробування. естафета не може продовжуватись вічно так, як і будь-які змагання.