Ставлю 99 ! напишите, , сочинение на украинском языке "мое рідне місто"(донецк), около 0.7-1 печатной страницы.

Донецьк — столиця Донбасу — моє рідне й улюблене місто. Воно виникло, по суті, у голому степу навколо металургійного заводу, засновником якого був англієць Джон Юз. Але це було у далекому минулому. Край вугілля та металу перетворився на зелений сад. Особливо змінився Донецьк в останні роки, місту навіть надали Державну премію у галузі архітектури 2003 року. Центральна частина нашого міста може змагатися із будь-яким європейським містом: наявність великої кількості кафе, казино, реклами, машин... Але не кожне європейське місто може похвалитися численністю зелених насаджень.

Місто, яке зросло у безводному степу, потопає в зелені й пахне розами, за що й отримало назву міста мільйона роз.

Згідно з генеральним планом розвитку Донецька, територія міста збільшиться на п'ять тисяч гектарів, з'являться нові проспекти, вулиці, парки тощо. У нашому місті навіть знімали кіносеріал «П'ять зірок», і вже цією весною ми побачимо його на екранах телевізорів і ще не раз помилуємося і площею Леніна, і бульваром Пушкіна, і прекрасним Свято-Преображенським собором.

ответ:І ось пролунав довгоочікуваний дзвінок. Автор цього репортажу веде пряму трансляцію з 8-Б і повідомляє, які відбуваються події. Після того як дзвінок з уроку пролунав, увесь клас підскочив на ноги й кинувся до виходу. У класі настає спокій і тиша. І лише чергові раніше тримають караул на своїх місцях.

Двері несподівано відчиняються, і в клас вривається стривожений Іван. Він радісно кричить і розмахує руками. Учень голосно заявляє: «Вчителька не прийшла». Усі діти починають заливатися радісними криками і вигуками. Новина про те, що вчителька англійської мови не прийшла на урок, вразила весь клас. У пориві щастя Іванко бере мокру ганчірку й цілиться в Гришу. Той відбиває влучний кидок. Нещаслива ганчірка потрапляє в руки Грицька і продовжує слідувати по класу. Тут з’являється хранитель порядку — Давидова, яка поспішає записати імена порушників на окремому аркуші. Але несподіваний кидок мокрою ганчіркою знищив усі старання Давидової.

Клас продовжує веселитися. В арсеналі учнів виявляються всі ганчірки та щітки, які перебували в зоні досяжності. Ребров вперто захищається від нападу дівчаток. Він змушений захищатися палицею, у той час як дівчата і не думають відступати.

Пануючий у класі переполох порушує поява Самойлова, який увесь цей час чергував біля дверей класу. Шум затихає. І з’ясовується, що вчителька прибуде на урок із хвилини на хвилину. Як завжди, інформація Івана виявилася неправдивою. Учні починають гарячково приводити все у нормальний стан. Кожен знехотя повертається до свого робочого місця.

Знову лунає дзвінок. Учителька, не поспішаючи, входить в клас. І так до наступного уроку.

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом