Текст "витівки діда мороза". если можно, с началом ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. кожний кущик, кожне деревце дід мороз прикрасив по-різному.. всіх обійшов, нікого не минув.

Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. кожний кущик, кожне деревце дід мороз прикрасив по-різному. на кущах глоду порозвішував тонке мереживо. на гілках черемхи — разки намиста. а дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. всіх обійшов, нікого не минув. немало потрудився він і біля сосен. торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. і зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться. глибока тиша залягла довкола. ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. віддалік сосен — берізка. та яка берізка! хіба скажеш, що вона гола, безлиста? на ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. і все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. хто не йде — замилується. а дід мороз тільки посміхається в сиву бороду: «а що, гарна? ». отакий-то витівник живе у наших краях.

Якьи я був президентом україни то,по-перше я зробив би так ,щоб школярам було цікавіше вчитися і відпочивати.  а саме,як би я це зробив? це просто.навчання поєднав би з відпочинком,а відпочинок відповідно з навчанням.  ось ,наприклад,на уроці ,читаючи якусь казку,не просто читати,а й погратися в рольові ігри,поділити ролі і зіграти сценку казки. було б дуже цікаво.або провести урок природознавства на природі-і відпочинок і навчання.по-друге,я зробив би так щоб для дітей в країні все було безкоштовно,щоб кожна дитина мала будь-яку іграшку або книжку,яку вона забажає.ще,напевно,збільшив би кількість вихідних днів для всіх людей.   я сподіваюсь,що добре навчаючись в школі,я зможу дорости до президента. 

Кожному відомо, що немає на землі ближче і ріднішої людини, ніж мама. із самих перших хвилин нашого життя ми і її теплом і турботою, їй, стаючи старше, ми перевіряємо наші таємниці і страхи,  ділимося   з нею своїми враженнями про навколошній світ і завжди розраховаємо   на повну підтримку і розуміння з її боку. можна знайти мільйон слів, найніжніших і ласкавих, красивих і гідних, але навряд чи зможуть вони відобразити всю повноту моїх почутів до моєї мами. вона добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і все це раом, одночасно.