Випиши речення з однорідними членами

діти плавали і пірнали у річці.

плавали,пірнали-прис.

жовті та червоні яблука достигають у саду.

жовті,червоні-однор.прикм. 

я люблю  чистоту  и  читать  книги.мы  осмотрели  не только древнюю часть города, но ипобывали  в новых районах. однородными в этом предложении являются сказуемые –  осмотрели  и  побывали. 

      "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі", - пише поетка сучасності ліна василівна костенко. свій перший вірш я написав про україну. в ньому я возвеличив незламність і волелюбність українців, описав гори, ріки і полонини. він ще не такий досконалий, але написаний від щирого серця.        далі я почав писати вірші різножанрові. про що б я не писав - природу, тварин, людей, світ - я зрозумів, що вся поезія оповита серпанком загадковості. вірш є прикладом майстерності, яка досягається завдяки великому таланту та непосильній праці, самовдосконаленню.      для мене поезія - наче ковток свіжого повітря, друге дихання.   коли я вперше прочитав вірші ліни костенко, я був приємно вражений силою її таланту, адже кожен рядок написаний серцем.     я хотів би стати відомим письменником у майбутньому, щоб бути істинним сином свого народу, може, навіть, послідовником ліни василівни. я осмислюватиму все, що накопичено й вистраждано століттями несвободи, боротьби, перемог і поразок, щоб нічого не розгубити в нелегкій дорозі в майбутнє тисячоліття.   мені байдуже, чи стану я популярним поетом, головне - ніколи не зважати на кон'юнктуру і писати найчесніші, найбезстрашніші поетичні твори.

1. не грошей, а мордачів би надавати йому, щоб у голові загуділи джмелі (м. стельмах) (це складнопідрядне речення несправжньої мети, підрядна частина якої поєднана  сполучником щоб, втрачає цільове значення і фразеологізується). 2. он у інших господь і шкарлятину ж посилає, й обкладки! (о. вишня). (тут діалектизм має фонетичні зміни, що спричинили його гумористичне забарвлення - асимілятивне спотворення). 3. семенку, а дивиси, а би ті не покусали (в. стефаник) (у покутсько-буковинському діалекті в. стефаника наявна енклітична форма особового займенника си). 4.  до їх пристали я і там парубок дмитренків — василем звуть (а. тесленко).5.  одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх) (м. коцюбинський) (гуцульський діалект).6.  на кущах стремлять горщики, гладишки» (леся українка). (леся українка використовує волинізми.  гладишка (загальновживане глечик, глек) — це один із елементів розмовно-побутової лексики волині. означає це слово вид високого глиняного посуду, переважно великого або середнього розміру, з невеликою опуклістю у нижній своїй частині).7.  "я настрашився ще більше, коли-м  побачив,  що медведі зачали єму лестити до ніг, як пси" (і. франко) (бойківський діалект).8.  потім старого юру, який довго слу жив, а потім бирешив у федорового батька (п. мідянка) (гунгаризм бирешив означає "працювати найманим працівником великої рогатої худоби).9.  смотри ж, как прийдуть звожчики з лошадями, так пускай запрягають і везуть до моєї лавки (г. квітка-основ'яненко) (слобажанський говір; переплетення української та російської мов). 10.  станьте отутки та розкажіть до прикладу, що си робить, що ви такі, якби вам чіп у одне місце забив (м. матіос) (граматичні діалектизми)