Яке спільнокореневе слово до слова герой щоб е було наголошений?

Слово герой перевіряємо за орфографічним словником

Кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили. і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії. вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність. мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися. мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати. важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання. проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно. мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.

була собі краплинка. вона жила високо в небі в хатинці-хмаринці разом зі своїми сестричками. і кожна з них швидко росла. одного разу хмаринка не витримала їх ваги і порвалася. впали краплинки на землю рясним дощем.

на небі засяяло сонечко. краплинки нагрілися і перетворилися на невидиму пару. вони стали легенькими і знову піднялися вгору. а там холодно! стали вони тулитися одна до одної, щоб зігрітися. і знову утворилася хмарка. сонечко світило і світило, і все нові і нові краплинки піднімалися вгору.

хмарка стала такою важкою, що не втримала. а краплинки знову впали на землю рясним дощем.

не любить краплинка сидіти на одному місці. так вона і подорожує завжди згори – вниз і знизу – вгору.