План тексту , , олень август" євгена гуцула

Знайомство з альтовим.женя в машині кінорежисера.розмова про навчання жені в школі.пропозиція альтова хлопцю зніматися у фільмі.розповідь альтова про зміст майбутньої кінокартини «олень август».уява хлопця про оленів.

11 кома-однорідні члени речення 2 кома-перелік дій(подався-здійснилась) двокрапка,бо є узагальнююче слово(мрія),після якого йде пояснення 3 речення 1 кома-уточнення 2,3 коми-однорідні члени речення 4,5-виділення вставної конструкції з обох боків 6-однорідні члени речення 4 речення кома,бо є протиставлення 5 речення 1 кома-дієприслівниковий зворот 2 кома-однорідні члени речення 3 кома-сполучник "а" 6 речення 1 кома-пояснення двокрапка,бо можемо поставити питання "яких саме"? 7 речення кома,бо є сполучник "проте" останнє речення протиставлення,однорідні члени речення

Вусному мовленні розрізняють словесний і логічний наголоси. словесним наголосом називається виділення одного з складів у слові посиленням голосу, збільшенням тривалості, зміною тону (підвищенням або зниженням). один з цих способів, як правило, є основним, а інші відіграють допоміжну роль. у деяких мовах (литовській, сербохорватській, словенській, китайській, японській) наголошений склад виділяється зміною висоти тону. такий наголос називається музичним, або тонічним. в українській мові наголошений склад виділяється насамперед більшою силою голосу. такий наголос називається динамічним, або силовим. подібним способом виділяється наголошений склад у російській, білоруській, польській, чеській, болгарській, німецькій, французькій мовах, хоч сила наголосу в них і неоднакова. в українській мові наголос порівняно слабкий. наголошений склад не різко виділяється з-поміж ненаголошених. він мало зосереджує на собі видихової енергії, а тому її вистачає для повнозвучної вимови голосних і в ненаголошених складах. наголос в багатьох мовах закріплений за певним складом чи морфологічним компонентом. такий наголос називається фіксованим, або сталим. наприклад, у французькій, вірменській, турецькій мовах він падає на останній склад слова. у польській - на передостанній. переважно на другому складі від кінця наголос також в італійській, іспанській і румунській мовах. перший склад слова наголошується в чеській, угорській, фінській, естонській, латиській, шведській, норвезькій, датській, голландській. здебільшого на перший склад припадає наголос також в ійській мові. у німецькій наголошується переважно корінь. в українській мові, як і в російській та білоруській, наголос різномісний, або вільний. він може падати в різних словах на будь-який склад: сонце, вода, діяти, варити, віднести; викоханий, занедбаний, досконалий, розповідний. щоб знати його місце в слові, треба знати саме це слово. український наголос рухомий, тобто він може пересуватися з одного складу на інший у різних формах слова, наприклад: весна - весни, книжка - книжки, земля - землю, дерево - дерева, вікно - вікна, робітник - робітника. наголос в українській мові є додатковим засобом розрізнення слів і їх форм. тільки за наголосу можна визначити лексичне значення слів у таких парах, як вигода і вигода, захват і захват, поділ і поділ, пора і пора, лікарський і лікарський, понятий і понятий, похідний і похідний, складний і складний та інших.  ще частіше наголосом розрізняється граматичне значення слів, наприклад: весни, новини, книжки, нитки, дерева, вікна - називний відм. множини і весни, новини, книжки, нитки, дерева, вікна - родовий відм. однини.  у ряді дієслів з наголосу розрізняється недоконаний і доконаний вид. наприклад: відкликати - відкликати, переміряти - переміряти, підсипати - підсипати, пізнаю - пізнаю.