Твір-роздум на тему "я люблю своє село"

Добре відпочити на селідобре провести час можна в сільській місцевості. саме там можна сховатися від пекучого, задушливого міста і як слід відпочити. дуже добре, якщо біля села є озеро, річка, ліс.чудове місце для відпочинку в спекотний день - це, звичайно ж, озеро. на піщаним бережку можна милуватися красою озера. озеро, немов магічне дзеркало, приховує в собі багато загадок. не даремно про озера казки. влітку це саме підходяще місце для медитації. потрібно навчитися ні про що не думати, а дивитися на озеро, навколишній світ, відчувати легкий подув вітру, м'які сонячні промені.вечерком подивіться на захід, як неквапливо опускається сонце і які гарні фарби розпливаються по небу. сонечко ховається, і поступово починають загорятися зірки. біля річки пливе туман, він потихеньку починає застилати все навколо. стає прохолодніше, птахи замовкають, м'який запах вечірніх фіалок стає все сильніше.увечері добре прогулятися по селу, послухати, як бабусі на лавочках розпові про свою молодість, дізнатися, що трапилося за сьогоднішній день. досить часто городяни не помічають усієї цієї пишноти. а час біжить. потрібно навчитися зупинятися і відпочивати на природі. не потрібно нікуди поспішати, а слід просто жити. і коли люди приїжджають в сільську місцевість вони починають помічати красу природи, навколишнього світу.

спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. дерева міцно засинають в очікуванні зими. тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. тому в лісі часті тривожні сутінки. і стоїть тиша. чути тільки як завиває осінній вітер. іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. проповзе між опалим листям їжачок. до них відізветься тиха розмова пташок. 

    але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. великий грибний острів – це осінній ліс.

1.я выглянул на улицу: ночь была тиха и безмолвна. 2. я не хотел туда идти: он опять будет меня ругать. 3. редел на небе мрак глубокий, ложился день на темный дол, взошла заря. (пушкин) 4. косили версту- выкосили грош. (м. горький) 5. возбуждение старика прошло, и теперь сказывалось утомление: язык его заплетался, голова тряслась, глаза слезились. (короленко) 6.березы, тополя, черемуха распускали свои клейкие пахучие листья; липы надували лопавшиеся почки. (л. толстой) 7.погода была ужасная: ветер выл, мокрый снег падал хлопьями. (пушкин) 8. ввысь взлетел сокол- жмется уж к земле. (м. горький) 9.они расстанутся, они уже расставались - эта мысль ошеломила обоих. (д, гранин) 10.с беспокойством я выпрыгнул из кибитки и вижу: матушка встречает меня на крыльце с видом глубокого огорчения. ( пушкин)