Будь-ласка іть написати твір про підсніжники 6 клас

Ублискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари — вісники весни. пригріває по-весняному тепле, ласкаве сонечко, тане сніг. там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка. на деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено перші зелені листочки. все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. але є такі квіти, що з'являються першими. це проліски та підсніжники. декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. але це не так. підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками. вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. тому й називаються ці квітки підсніжниками. а проліски мають ясно-голубий, веселий колір. вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув. острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.

Двоє друзів зустрілися в школі : -привіт петре , ти зробив роботу ? -привіт ясипе , звичайно зробив! але в мене є одне запитання , а що таке "складне речення" ? ? бо мене ж не було , а вчителька запитає . -складним реченням називається синтаксична одиниця , утворення з двох або кількох об'єднаних за змістом та інтонацією частин , кожна з яких містить граматичну частину. -оо велике дякую. а ти не пам'ятаєш скільки у нас сьогодні уроків ? -сім! : -відповівши ясипу , петро глянув на годинник і добавив: - ніі ходімо швидше бо запі -ходім.

Жила-була одна баба. нікого в світі у неї не було, і жила вона дуже бідно. стара з ранку до вечора пряла вату. напрядет клубок і продасть - на ці гроші вона і жила.ось скінчилася у баби вата, а нову не на що було купити. сиділа баба і гірко плакала, скаржачись на свою частку. так сильно плакала стара, що сльози потекли в неї струмками і перетворилися в річку і здалося, що на цій річці швидко закрутилися млини, від пишних коробочок бавовни її двір перетворився на біле-пребелое поле старій підлетіла сорока і сказала: - шак-шак-шак! матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле? - що ти за це візьмеш? - спитала стара.- шак-шак-шак! мені вистачить половини врожаю з твого поля, - сказала сорока.- іди! чи не потрібна ти мені! на інший день підлетів до старої ворон.- кар-кар-кар! матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле? - що ти за це візьмеш? -запитала стара.- кар-кар-кар! мені вистачить половини врожаю з твого поля, - сказав ворон.- іди! чи не потрібен ти мені! полетів ворон, підлетів до старої горобець.щебечучи «чук-чук», він сідав то тут, то там.- чого щебечешь «чук-чук»? чого від мене хочеш? - спитала стара.- матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле? - запитав горобець.- що ти за це візьмеш? - спитала стара.- чук-чук! даси мені вати на костюм, і вистачить! - сказав горобець. стара дала горобця трохи вати.воробей захопив вату дзьобом, поніс її до пряль і сказав: