Визначити частину мови школярка, рибний

Школярка-iменник рибний-прикметник

суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пи­шуть­ся зи: братик, вузлик, передовик; гірник, ку­ле­ме­т­ник; газівник, працівник; хлопчик, пра­по­р­щик.

примітка. слід відрізняти український суфікс -ик від іншомовних -ик, -ік (-їк). в ін­шо­мо­в­них суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и та і (ї) в словах ін­шо­мо­в­но­го походження: істо­рик, медик, фізик, але: механік, про­заїк, хімік.

2. суфікс -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці, пишеться тільки з и: вариво, добриво, куриво, мливо, мереживо, місиво, мо­ро­зи­во, паливо, печиво, прядиво; але: ма­ре­во (не матеріал і не продукт праці).

3. у суфіксах -альник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишеться ь: постачальник, убо­лі­­ва­ль­­ник, фре­зерувальник; волочильник, ма­с­ти­ль­ник; полільник; відповідальність, ге­ні­а­ль­ність.

4. суфікс -ен(я) [-єн(я)] вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня.

5. кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, ? ець(-єць), -ість, -тель завжди м’який, а тому всі слова з цими приголосними пишуться з ь: коваль, скрипаль; велетень, в’язень; мо­во­зна­вець, переможець; здатність, свіжість; ви­хо­ва­тель, любитель.

6. суфікси -инн(я), -інн(я), -анн(я) [-янн(я)] пи­шуть­ся з двома буквами н.

• суфікс -инн(я) вживається в іменниках се­ре­д­ньо­го роду, що означають збірні поняття: бо­бо­вин­ня, гарбузиння, картоплиння, па­ву­тин­ня; але: каміння, коріння, насіння.

• суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із го­ло­сни­ми ос­но­ви и та і: горіти — горіння, носити — носіння, ходити — ходіння.

• суфікс -анн(я) [-янн(я)] мають іменники серед­нього роду, утворені від дієслів із голос­ним основи а (я): гуляти — гуляння, зростати — зро­с­тан­ня, сприяти — сприяння.

• суфікс -енн(я) мають віддієслівні іменники се­ре­д­ньо­го роду, в яких наголос падає на ко­рінь: звернення, напруження, піднесення, удо­ско­­на­лен­ня, вивчення, запровадження.

7. суфікси зменшено-пестливих слів -ечок [-єчок], -ечк(а) [-єчк(а)], -ечк(о) [-єчк(о)] не слід змі­шу­ва­ти із суфіксами -ичок, -ичк(а): останні бу­ва­ють тільки в словах, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я): вогничок, кошичок, ву­ли­ч­ка, паличка. в інших випадках ужи­ва­ють­ся суфікси з е(є): вершечок, мішечок, кра­є­чок; діжечка, копієчка, марієчка, річечка; ві­ко­не­ч­ко, словечко; яєчко.

8. слід відрізняти суфікс -енк(о) [-єнк(о)] від су­фі­к­са -еньк(о,а) [-єньк(о)]; суфікс -енк(о) [? єнк(о)] вживається здебільшого в іменниках, що озна­ча­ють прізвища: гордієнко, кра­в­че­н­ко, зрі­д­ка — в загальних назвах: безбатченко, ко­ва­ле­н­ко; суфікс -еньк(о,а) [-єньк(о)] вжи­ва­єть­ся для творення пестливих назв: батенько, ко­ниче­нь­ко, серденько; ніженька, то­поле­нь­ка.

9. в іменниках чоловічого роду після при­голос­них вживається суфікс -ок із випадним о в не­пря­мих відмінках: вершок, гайок, кийок, кі­лок, лужок, стручок; після м’яких при­го­ло­с­них пе­ред суфіксом -ок пишеться ь: деньок, пеньок.

10. за суфіксів -иськ(о) [-їськ(о)], ? ищ(е) [-їщ(е)] утворюються слова переважно зі зневажливим або збільшувальним від­ті­н­ком від іменників усіх родів, причому після при­го­ло­с­но­го пишеться и, після голосного — ї: убо­ї­ще, страховисько, ба­бисько, дівчисько, хло­п­чи­сь­ко; вогнище, побоїще, становище, селище, згарище.

11. при творенні чоловічих імен по батькові вжи­ва­єть­ся тільки суфікс -ович: васильович, до­ро­шо­вич, ігорович, микитович, олексійович, юрійович.

• при творенні жіночих імен по батькові вжи­ва­єть­ся суфікс -івн(а), від імен на -й — -ївна: бо­ри­сі­в­на, ва­силівна; гордіївна, сер­гі­ї­в­на, юрі­ївна, валеріївна.

• від таких імен, як григорій, ілля, ку­зь­ма, лука, микола, сава, хома, яків від­по­ві­д­ні імена по батькові будуть: григорович, григорів­на; іл­ліч, іллівна; кузьмич (іку­зь­мо­вич), кузь­мівна; лукич, луківна; миколайович (і ми­ко­ло­вич), миколаївна (і мико­лівна); са­вич (і са­во­вич), савівна; хоми (і хо­мович), хомів­на; якович, яківна.

примітка. при творенні імен по батькові в ос­но­вах імен відбувається чергування і з о: ан­тін – антонівна, антонович; федір — фе­до­рі­в­на, фе­до­ро­вич.

12. в іменниках жіночого роду, утворених від іменників та інших частин мови, вживається суфікс -івк(а) [-ївк(а)]: голівка, долівка, ма­ї­в­ка, ножівка, полівка, спиртівка, частівка, шалівка.

• у деяких іменниках вживається суфікс ? овк(а): головка (капусти), духовка, за­ма­льо­в­ка, під­го­то­в­ка.

13. іншомовні суфікси -ир, -ист, -изм виступають після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бригадир, ко­ман­дир; бандурист, дантист, пейзажист; кла­си­цизм, педантизм, тероризм; після решти при­го­ло­с­них пишеться -ір, -іст, -ізм: вампір, га­р­нір, пломбір; піаніст, спеціаліст; модернізм, плюралізм, але в утвореннях від власне укра­ї­н­сь­ких коренів пишеться -ист, -изм: бо­ро­ть­­бист, побутовизм, речовизм.

• після голосних у цих суфіксах виступає ї: ак­ме­їст, героїзм, конвоїр.

1. в цю пору року розквітають всі дерева, крім лип і каштанів. 2. замість полювання, ми з батьком їздили на риболовлю. 3. наперекір поганій погоді, ми пішли відпочивати до лісу. 4. катя покликала на свій день народження всіх однокласників, у тому числі й мене. 5. я прочитав всі задані книжки на літо, за винятком художньої літератури. 6. сьогодні вранці так поспішав до школи, що взяв всі речі, крім свого щоденника. 7. поїхавши на екскурсію до лісу, ми всі захворіли, окрім того, ще й повернулись брудні.