Дієслово до слова літо, прикметник до слова річка, іменник до слова хлопчик

Літо - - - літує, літувати, Відповідає на питання Що робити? Що зробити? Що буде робити?

Річка--- красива, прозора, тепла, мілка, глибока, холодна... Відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які?

Хлопчик--- хлоп'я, дитин, (можливо ім'я)

Літо - літує, літувати,

Это все что я помню, админы, не баньте

ось і настала осінь. пора, яку ще називають золотою.  

  довкола усе змінюється. осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. листя поволі опадає на землю. трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. горобці злітаються на червону горобину та калину.

  людям осінь принесла щедрий урожай. у садах і городах   доспіли овочі і фрукти.

  осінь можна назвати чарівницею.

 

***    

 

  чарівниця осінь усе змінює на свій лад. ось зелені листочки стали жовтими. а то й зовсім червоними. як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.  

    хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.

    у садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. на поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.

  по золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.  

    чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

(ох разашрась)

Дієприслівник означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета: Відпочиваючи, читаю.

Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду. Час у них не визначаємо.

Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?) називають дію, одночасну з основною дією.

Вони творяться від теперішнього часу дієслова за до суфіксів -учи (на письмі ще -ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть — несучи, борються — борючись, гуркотять — гуркотячи.

дієслово в 3-йособі множини (вони)(що роблять?) пишуть

пишу

чить

дієприслівникнедоконаного виду(що роблячи?)пишучи

Зауважте! У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и. Дієприслівники треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному відмінку множини, які на відміну від дієприслівників мають закінчення -і: дієприслівники відповідають на питання що роблячи? (сяючи, ревучи, сидячи), дієприкметники — на питання які? (сяючі, ревучі, сидячі).

Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?) називають дію, яка передує основній дії: Відпочивши, читаю.

Вони творяться від минулого часу дієслова доконаного виду (що зробив?) за до суфікса -ши: сказав — сказавши, приніс — принісши, переміг — перемігши. У кінці цих дієприслівників теж завжди пишеться буква и.

минулий час дієсловадоконаного виду (що зробив?)написав

написав

+ши

дієприслівникдоконаного виду(що зробивши?)написавши

У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + чи – змагаючись, задуматись (задумався) + ши – задумавшись.

Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії. У такому разі дієприслівником позначають менш важливу, другорядну дію.

Наприклад, не можна вжити дієприслівник в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, нам уявляються лави молоді, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: дивимось — ми, а уявляються (хто? що?) — лави. І навпаки, в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, бачим лави молоді можна вжити дієприслівник, бо обидві дії стосуються того самого діяча ми — ми дивимось і ми бачим: В грядуще дивлячись сьогодні, ми бачим лави молоді... (М. Нагнибіда.)

Дієприслівник прилягає до присудка, окреслюючи другорядний процес, що його зазвичай виконує підмет. Розгляньмо три речення:

1. Сонце піднімається з-за обрію та освітлює долину.

2. Піднімаючись із-за обрію, сонце освітлює долину.

3. Сонце піднімається з-за обрію, освітлюючи долину.

У реченні (1) суб’єкт — сонце є підметом, який виконує два рівноправні процеси (піднімається та освітлює).

У реченні (2) мовця цікавить передусім освітлювання долини, тобто процес освітлює буде основним, а поданий дієприслівником піднімаючись — другорядним, що супроводжує основний.

У реченні (3) навпаки, йдеться насамперед про рух сонця, тому другорядний процес подано дієприслівником освітлюючи.

Объяснение:

все остальное сам(а)