Опис зовнішності родича план опису 1)хто ця людина 2)компоненти зовнішності а)зріст, вік а)постава, фігура в)обличя г)волосся , зачіска 3)загальне враження , на завтра

Умене є моя сестра. її звати олександра.їй    13 років.  зріст у неї 156 см.  вона дуже гарна дівчинка,  олександра струнка й висока дівчина .у неї пряма постава. очі у неї блакитні схожі на небо. лоб високий . ніс маленький. губи   яскраво червоні.також у неї гарне,довге, яскраво-русяве волосся.завжди полюбляе ходите з двома косичками на   плечах.я б дуже хотіла бути схожа на неї! не знаю подойдет ли ну вродьби так должно извини если что        

Ты не можешь описать своего родственника?

Людське життя безцінне. для кожного воно унікальне, неповторне, і, на жаль, скінченне. це – неоціненний дар, який людина отримує від народження. проте, як вона зуміє розпорядитися цим подарунком – залежить вже лише від неїї.        життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. але від цього можуть залишитися тільки спогади, які є малою розрадою у старості. саме тому, що наш життєвий шлях вже сам по собі має величезну цінність, не варто розтрачувати його на щось неважливе, в тому числі й на самі лише втіхи. ми завжди повинні дорожити своїм життям, берегти його і використовувати кожен день найбільш продуктивно.        час минає, секунда за секундою ми дорослішаємо і не замислюємося над тим, яке життя коротке. людина не думає, що для неї гроші – це лише спосіб нормального існування, а зовсім не його сенс. дріб`язкові сварки і щоденне сидіння перед телевізором чи комп`ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, відведеного нам на землі. старі люди краще розуміють всі  барви життя, оскільки вони усвідомлюють, що своє життя прожили.        так важливо цінувати кожну мить! насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, ласкавими обіймами рідних. кожна хвилина, кожна секунда неповторна, і ми маємо завжди це памятати. цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш і не проживеш заново. тож, цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!

                                           Моє місто Харків.

Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди.

Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або стояти і милуватися течією. В центрі міста розташований прекрасний парк, який має ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Біля нього – площа Свободи,

найбільша площа в Європі. Тут зазвичай проходять всі міські свята, на які збирається дуже багато людей, грає музика, пускають феєрверки. Тут же, неподалік, стоїть нова будівля Харківського Театру опери і балету – дуже цікава монументальна споруда, перед якою побудовано надзвичайно вражаючі фонтани. Вечорами багато молоді збирається біля них. Головна вулиця міста – Сумська. На ній також багато крамниць, банків, Палац Одруження красиві будинки, в яких живуть харків’яни.

Харків також крупний науковий і студентський центр. У ньому багато науково-дослідних і учбових інститутів, серед них є дуже відомі.

Наше місто ще і великий промисловий центр. Тут роблять літаки, турбіни; трактори, телевізори, велосипеди. Правда, багато заводів зараз не працюють так, як раніше, але ймовірно, що з часом все налагодиться. У Харкові працю ють кінотеатри, театри, музеї, є цирк і планетарій.

Тож багато дітей на канікулах відвідують виставки, ходять на вистави, дивляться фільми і розважаються. Навесні, коли розпускаються кучеряві клени і каштани, квітнуть абрикосиі вишні, зеленіє трава і світить лагідне сонечко, наше місто стає особливим! Люди частіше гуляють вулицями, посміхаються, і радіють, що живуть в такому красивому місті.