Росповідь країна у якії я живу 6 речень

Яживу в самостійній ,  незалежній країні україні . всі люди , які постійно живуть в україні - це українці .чисельність його близько 48 мільйонів . також україна має славну історію , бо існує дуже давно .в україні - 24 області . найбільші міста україни - київ , харків  ,  дніпропетровськ  , донецьк , одеса , запоріжжя , львів та інші обласні центри .

Хлі він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. а ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пирі і все-таки хліб. якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. найголовнішого. бо хліб — то багатство, добробут. люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь. хліб є нас усе життя — від народження до глибокої старості. у всіх народів він святий. хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. і щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». і цю молитву батьки запові нам, а ми — нашим дітям. бо хліб безцінний. ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. і щоб зорати поле, теж потрібен хліб. і щоб розбити ворога. щоб перемогти і вистояти. скрізь хліб, хліб, хліб. а без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя. людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. ось чому питання про хліб лишається у нас головним. ось таким є він — хліб. його величність хліб. то ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. не шкодуймо дати скибку хліба голодному. хліб у світі — найголовніше, він — життя. і може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб: як їсте ви паляниці, калачі смачні їсте,— не забудьте уклонитись хліборобові за це!

Ось і закінчилися новорічні канікули. дуже багато цікавого відбулося в цей період. для початку розповім про те, як я зустрів новий рік.30 грудня ми з татом пішли за ялинкою. дуже довго вибирали, і нарешті, вибрали пухнасту сосну невеликого росту. коли прийшли додому, тато відразу поставив її на столик в кутку зали. я взявся прикрашати ялинку гірляндою, яка яскраво світиться, красивими ялинковими іграшками і білим струмливим дощиком. до того моменту, коли я закінчив наряджати ялинку і прикрасив зал зі своєю кімнатою, мама прийшла з роботи. я взявся їй готувати різні страви до новорічного столу.сам новий рік я святкував у колі: з мамою, татом і сестричкою. ми слухали новорічне привітання президента, годинник пробив 12 і я загадав бажання, яке має збутися цього року. дід мороз приніс мені під ялинку футбольний м'яч, книгу з повістю артура конан дойля «собака баскервілей», красиві зошити і багато солодощів. загалом, все те, що я хотів. а наступного дня ми пішли в гості до бабусі з дідусем – привітали їх з новим роком, а потім поїхали на виставу біля ялинки на центральній площі міста. там влаштовували конкурси дід мороз зі снігуронькою, ми з ними водили хороводи, співали пісні. я розповів вірш дідові морозу і він мені подарував фотоальбом.в інші дні я гуляв у дворі зі своїми друзями. ми ліпили сніговика, грали в сніжки і каталися з гірки на санчатах. також я ходив з батьками на каток. хоч я не дуже гарно вмію кататися і був там вперше, мені дуже і я із задоволенням піду ще раз, коли мама з татом дозволять.настало різдво. за вікном йшов красивий сніжок, настрій у мене був святковий. ми зібралися всією родиною йти в гості до хрещеної сестри, бо мої хресні живуть не в нашому місті. гостей у них було багато, і ми добре провели час: розмовляли, жартували, сміялися і навіть танцювали. мені дуже спостерігати, як мама з моєю старшою сестрою ворожать в ніч перед різдвом.на старий новий рік до нас в гості приїхав мамин брат з сином. ми всі разом пішли прогулятися по місту. показували їм пам'ятки нашого міста , відвідали театр і були в цирку. а 14 числа вбралися в костюми і пішли посівати по сусідах і родичах. цей день мені запам'ятався найбільше. ми ходили по домівках, бажали людям щастя, здоров'я, благополуччя, радості, успіхів у новому році, бажали це навіть перехожим на вулиці. у всіх відразу піднімався настрій. нас дякували і ми заробили цілий мішок солодощів, фруктів і грошей.так, швидко пролетіли новорічно-різдвяні свята, прийшов час готуватися до нового навчального семестру. я повторював пройдений матеріал з літератури, та української мови. мама перевіряла вправи, які я виконував, а татові я розповідав вірші, які вивчив. почав читати «собаку баскервілей». батьки пообіцяли мені влітку поїздку на чорне море, якщо я на відмінно закінчу цей навчальний рік. буду старатися, бо дуже хочу поїхати на море, купатися і засмагати під теплим сонечком.