Іть завершити розповідь коротким міркуванням про необхідність збереження ! будь ласка ! у наших лісах, у садах і на ізних птахів і дрібних звірів.розлогі степи і просторі пахучі луки з численними озерами й річками, що густо поросли осокою, очеретом та кущами, теж добрий притулок для дичини.тут живе багато всякої птиці, риби, диких бджіл та невеликих звірків.тому не дивно, що є багато охочих полювати на пташок, ловити рибу, збирати дикий мед та полювати на звірів, особливо на зайців.

Але на нас покладена велика відповідальність . тому що цю красу природи хочуть побачити й інші покоління . адже природа - це найдорожще і найкрасивіше  що у нас є . природу треба берегти . треба садити квіти ,  слідкувати та поливати дерева  , не смітити . якщо ми це будемо робити  , всі гуртом ,  природа рідного краю стане ще багатша . не забувайте , про   бережімо природу

ответ:

объяснение:

україна - пісенна держава. з покон віків наші предки співали пісні за роботою, коли відпочивали, коли їм було сумно, коли було радісно. пісня іде поруч з українським народом вже дві тисячі років.

  пісня не покинула й наше сьогодення. зараз україна має дуже, дуже багато талановитих співаків, композиторів та авторів. усі ми, від мала до велика слухаємо музику та співаємо пісні.

  але, якою багатою на пісню сьогодні не була б україна, ми ніколи не забуваємо своїх коренів. пісні, що співали наші предки, зараз часто звучать як у сучасній обробці, так і такими, якими вони були з самого початку.

  ми шануємо наші традиції, шануємо наші корені. ми не забуваємо цих пісень, бо дух наших предків звучить між рядками. ми повинні завжди пам'ятати, з чого все починалося. пісня є невід'ємною частиною нашої культури і нашого народу, тож українці ї зараз співають пісні, які прийшли до нас через віки з минулого.

1. Дівчино Марино здорова була! Невже ти серденько мене забула? Продай милий сиві бички купи мені черевички! Стій чумаче постривай шляху в людей попитай! Куди їдеш куди йдеш козаченьку. Марку! Нащо мене покидаєш у високім замку? Бреди бреди діду у луг по калину. Як не підеш по калину я, напевно, згину.

2. Добрий вечір тобі зелена діброво! (Нар. творч.) Не шуми ліщинонько у лузі не хили додолу голі віти! (М. Шульга-Шульженко.) Як змінився небокрай, як змінився! Та чого ж ти жовтий клене зажурився? Що не лине вже дзвінкий птичий цвенькіт? Ще ти будеш, гаю мій зелененький! (В. Сосюра.) Дубе хто тобі дав сили устояти проти вітру й злив? (Л. Забашта.) Старі дуби і вам за осінь за відлітання радості і птиць (Л. Костенко.)