Скласти розповідь з вставними словами.

Одного разу я почула дуже захоплюючу історію від свого старого мудрого дідуся. Розповідь ця була про жорстоку Другу світову війну, яка розпочалася першого вересня тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятого року і з першого дня свого початку забрала сотні тисяч невинних людських життів. Мого дідуся, тоді ще молодого юнака, який і гадки не мав, що відбувалося, забрали служити в німецькі війська. Слухаючи його історію, я ніби сама пройшлася по залитому кров'ю полі бою, відчула серцебиття кожного солдата, який був злякани і виснаженим, але продовжував боротися за життя, почула голосні ридання матерів і жінок, які з кожним днем втрачали своїх рідних. На моє дивне питтання чи жаліє дідусь, що був на війні, від відповів: "ні!". Дідусь сказав, що саме війна показала йому справжне життя людей, всю жорстокість землі. Саме на фронті він знайшов однодумців і справжніх друзів, які готові були буквально закрити собою міни чи гранати, рятуючи безпомічних людей. Ця жахлива війна навчила дідуся бути справжньою людиною і цінувати кожну хвилину свого життя. Дослухавши його розповідь, я протягом довгого часу думала про незабутні події Другої світової війни і з кожним днем усвідомлювала все більше і більше, що мій дідусь - творець світової історії.

Вибачте, я не зразу проситала, що в науковому стилі

Дорослі часто повторюють, що потрібно вчитися. Не просто вчитися, а вчитися добре. Я ходжу кожен день в школу, де отримую якісь певні знання. Всьому навчити там не можуть, але ми можемо в школі отримати основні знання, які будуть розширюватися з часом.

Я хочу зрозуміти, навіщо мені потрібні ці знання. Вчитися - це означає брати участь у процесі отримання певної інформації. Якісь пізнавальні повідомлення надходять до нас від батьків, щось ми дізнаємося в навчальних закладах (школах, різноманітних секціях, студіях). Також ми щось взнаємо з телевізорів і комп'ютерів.