Правильно записані всі слова в рядку а)єхидна, туника, ідеологія, марокканець, б) інтелегент , егоіс, зефір, тонна, в)жюрі, університет, вимпел, каса г) турнік, іудаїзм, бароко, хобі, д)унія, інтермеццо, інтелект, мулла.

Правильно в а.там нет ошибок.

  правильно записані всі слова в рядку  в)

      розповісти про те, як живуть перелітні птахи на чужині, пропоную так:       через морози і відсутність їжі птахи змушені відлітати в інші краї.    проте, там вони мають їжу: чер'ячків, жучків та інших комашок. також пташечки не гинуть на чужині від голоду. попри це, вони  дуже  тужать  за  рідними  домівками. як про це здогадались люди? птахи ніколи не будують гнізда і навіть не виводять пташенят у чужих краях. а повертаються не лише у рідні краї, а й майже на те саме дерево, де раніше було їхнє гніздо. теплі краї птахам зберегти життя, не вмерши з голоду. проте дім для них завжди залишається на першому місці.

Блакитна людина це сталося тиждень тому. тоді були літні канікули і я відпочивав у бабусі. надвечір я пішов до лісу. коли я зайшов достатньо далеко, я заліз на дерево і почав мріяти про космос. я мріяв стати космонавтом. літати на інші планети, відкривати нові форми це ж так чудово! раптом, мене засліпило яскравим світлом з неба. я ледь не впав з дерева з несподіванки. я обережно зліз з дерева, вийшов на галявину і подивився на чисте небо. так, воно було чисте. жодної хмаринки. це було дивно для нашої місцевості, де дуже часто йшов дощ. я ліг на травичку і почав дивитися в чисте, безхмарне небо. через деякий час, небо знову спалахнуло. я швидко підвівся. невдовзі світло погасло і я побачив величезну кулю. пізніше я зміг визначити, що вона була срібного кольору. куля стрімко знижувалася, неначе повільно падала. я відійшов назад. коли куля торкнулася землі, , її верхня частина розкрилася. це було дуже гарно, ніби розквітла велика металева квітка. з квітки вистрибнула істота, що була дуже схожа на людину, але вона була блакитною. вона підійшла до мене і сказала щось не зрозуміле. я здивовано поглянув на блакитну людину. тоді вона напружилася і я почув у своїй голові питання: - що це за планета? я відповів подумки: - це планета земля. - я прилетів сюди з далекої планети неон, аби вивчити цю планету. я сподіваюся, що ти мені , друже. мене звати еквабріон, а тебе, друже? - мене звати іван. приємно познайомитися. - мені теж. тож, ди мені? - звісно ми ще довго розмовляли про різні речі. я йому пояснював і розповідав усе що знаю. потім на протязі усіх канікул я ходив до лісу і довго розмовляв з моїм новим товаришем. коли закінчились канікули, батьки забрали мене до міста і з тих пір, я більше не бачив еквабріона. з того самого часу, я ще більше хочу стати космонавтом і якось навідатись на рідну планету мого друга. ( можливі граматичні та пунктуаційні )