Складіть речення зі звертаннями: воін, господар, ввічливий.

Господар, ви не прогостите мене хлібом?   воїн, ти хоробрий ,але не розумний!

кожен із нас має батьків. вони народжують, виховують нас, нам найперші й найважливіші знання. та якщо подивитися на речі глибше, в усіх — і не тільки в людей, але й у тварин, птахів, рослин — є спільна мати. це природа, середовище, в якому всі ми існуємо. представники рослинного й тваринного світу майже не змінили основ свого існування протягом тисячоліть, людина ж розвинулася від напівтваринного до цивілізованого стану. чому ж ми, цивілізовані люди, пам’ятаючи про повагу до власних батьків, часто забуваємо про повагу до нашої спільної матері?

розвиваючись від первісної до сучасної, людина віддалилася від природного світу. ставши фактично найсильнішим і найрозумнішим видом, вона що далі, то частіше припускається серйозних помилок у поводженні з навколишнім середовищем. спочатку люди вирубували ліси, осушували болота, намагалися повернути течію річок в іншому напрямку, потім бездумно занурювались у земні й морські глибини, порушуючи лад речей, що існував за мільйони років до появи самої людини. а скільки аварій уже трапилось на заводах, фабриках, гідро- та атомних станціях… і наслідки цих аварій відбиваються не тільки на людях, але й на всіх живих істотах, бо природа — це замкнена система, що має перебувати в рівновазі, щоб нормально існувати.

з раннього дитинства нас привчають не смітити в домі, прибирати за собою. але природа — теж наш дім! тож не треба забувати, що слід так само поважати його, як і власну оселю. звичайно, не від простої людини залежить, як функціонує атомна станція, чи може трапитися на ній аварія, але навіть дитина може й повинна на розкидати сміття в лісі чи біля річки, моря, не ламати дерев та кущів, піклуватися про птахів та тварин, що живуть зовсім поруч. одним із правил життя для кожного має стати правило маленького принца: «устав уранці, умився, привів себе в порядок — і відразу ж в порядок свою планету».

люди майже не замислюються над тим, якою є земля відразу після їхнього народження та якою вона стає напередодні їхньої смерті. вони змінюють середовище, в якому живуть, напевне, не усвідомлюючи, до чого можуть призвести ці зміни за кілька десятків людських поколінь. мені здається, що кожен має думати про це, адже не тільки наші діти, але й прапраправнуки заслуговують побачити світ гарним, здоровим і квітучим!

Нудне. чесне слово, нудне життя сучасних школярів. якщо ти не відвідуєш ніякі секції, то всі 11 років навчання ти з дня у день мандруєш за маршрутом "дім-школа". і цей маршрут такий що називається противний, до гіркоти в роті остогидлий тобі. а зробити-то нічого не можна. раніше, взяти хоча б за приклад наших батьків, у школярів було більше вільного часу, вони гуляли на вулиці. але не так, як сучасна молодь, зависаючи у під*їздах з пляшкою пива, гуляли по-справжньому. що ж зараз? вільного часу школярі майже не мають, а коли випадає їм, то вони прагнуть не вийти на вулицю, а погратись на ноутбуці, посидити в інтернети з так званими друзями. знаєте, школярі задихаються від такого надмірного навчання і ставши трохи дорослими усіма силами намагаються вирватись з цього болота вічних іх завдань. тому я співчуваю сучасним школярам.