Твір-роздум на тему люблю усмішку на чужім обличчі, для мене радість інших, як своя.вживайте звертання та вставні слова.

Моя радість це-коли я бачу радісну усмішку інших людей та моєї мами.ця усмішка нагадує мені веселу планету, на якій панує радість та розуміння..а ви самі подумайте,щоб було якщо люді перестали усміхатися? ні кого не було на вулицях, люди були б сумні.і не щоб не підняло радість людству. а давайте будемо всі разом  усміхатися один-одному! тоді ми зможемо зберегти наші любі усмішки!

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.наприклад:   він, ми, щось  (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий  (вказують на ознаку);   скільки, стільки(вказують на кількість). займенники відпові на  питання   хто? що? який? чий? скільки? усі займенники змінюються за  відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за    та  числами.у реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.наприклад: :   я  принесу  тобі  свою  наді  (в. симоненко).

Несподіваноми з сестрою дуже здивувалися. так як ми завжди шукали пригоди та щось нове ми вирішили швидко піти до сусідів та спитатися їхню думку щодо того, що відбулося уночі. ми стояли біля будинку і раптом з-за рогу    вулиці вийшов наш старенький дід петро. ми вирішили, що він буде перший кого ми будемо допитувати, але він не став з нами говорити, а лише сердито пробурмотів, що нам ніхто не буде відповідати на таке безглузде питання. ми з сестрою задумалися над цими слова і швидко зрозуміли, що дід петро досвідчений та говорить діло. з сумними обличчями ми пішли додому