Доповніть правила , яких повинна дотримуватися людина , хвора на туберкульоз

Хворий повинен: – дотримуватися елементарних правил гігієни; – користуватися окремим посудом, ретельно мити його, а після миття облити окропом; – користуватися окремим рушником, мати окрему кімнату, ліжко (якщо у хворого немає окремої кімнати, то його ліжко відгородити ширмою); – виварювати рушники і білизну хворого; – хворий не повинен плювати на підлогу (бо мікобактерії туберкульозу є в слині та мокротинні); – плювати слід тільки в плювальницю (на дно плювальниці треба налити 3–5 мл 5% розчину хлораміну); – виділене харкотиння не можна виливати у каналізацію, а прокип’ятити протягом 15 хв. у 2 % розчині соди, або спалити на вогні; – кімнату, де мешкає хворий не можна обклеювати шпалерами, а двічі на рік білити стіни і стелю гашеним вапном з додаванням 20% розчину формаліну або пофарбувати олійною фарбою, щоб потім мити щіткою з милом. – житло і кімнату хворого щоденно прибирати вологою ганчіркою з милом або содою; – відчиняти квартирку в будь-яку пору року, а взимку якомога довше. отже, туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка вимагає тривалого (від 6–8 міс. і більше, інколи все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих.  жодний відомий народний засіб не може вилікувати туберкульоз. народні засоби можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультації з лікарем. але втрачати час на спроби вилікуватися народними при туберкульозі не можна ні в якому разі. це може призвести до виникнення ускладнень, небезпечних для життя. повне одужання можливе при умові раннього початку та суворого дотримання режиму лікування і рекомендацій лікаря. при ускладнених формах туберкульозу лікування більш складне та тривале, але повне одужання теж можливе. головне — вчасно звернутися по . відтак, краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. чим раніше виявлений туберкульоз, тим ефективніше його лікування. будьте пильні! пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!

1. подих (0)(н.в) закінч. нульове  вітр (у) - р.в.  у кімнат(у) - з.в.  щаст(я) - з.в.друз(ів) - р.в.у фрукт(ах) - м.в.  речовин (0), р.в.біля хатин(и) -р.в.  калин(а) - н.в.без вод(и) - р.в.  на земл(і) - м.в.  із джем(у) - р.в.бабус(я) - н.в.  пиріг(0) - з.в.ягод(и)  - н.в.шипшин(и) - р.в.  від голод(у) - р.в.  пташок(0) - з.в.  без дисциплін(и) - р.в.  прац(і) - р.в.кулик(0)   - н.в.  ворог(ів) - р.в.  від гнізд(а) - р.в.

Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. не випадково французький військовий інженер г. боплан, мандруючи в xvii ст. по дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества. ще один іноземець, німецький й. г. коль на початку xix ст. написав у своєму записникові, що українці живуть в охайних чистих оселях, які називають хатами і які начебто всміхаються. ось таке враження лишилося в дослідника. господині не задовольнялися тим, що (як і голландці) кожної суботи мили їх, а ще й раз на два тижні білили житло. від того хати мали вельми чепурний вигляд, немовби свіжовибілене полотно. які слова вживаються, коли йдеться про українську хату? чепурна, біленька, мов квітка, привітна, гостинна тощо.ось така коротка історична довідка про українську хату.у народі українська хата оспівана в піснях, оповита різними та казковими переказами, опоетизована майстрами слова. не лишились осторонь і художники, вони в багатьох своїх картинах намагалися ввести в композицію обов'язково хоча б елемент хати. і це надавало певного колориту й визначеності всьому полотнищу.хата була й буде символом добра й надії. її незгасний вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в доброту, високу людяність і сподіваннями на чисте небо над головою. тільки люди, які мають красиву душу й добре серце можуть творити ці символи для нащадків.час минає, змінюється архітектура будівель, хат стає все менше по україні, натомість з'являються котеджі. та як би ми не називали сучасні будинки, суть хати не зміниться — це той берег, до якого легко причалювати, це той момент у житті кожного, коли хочеться, переступивши поріг житла, вклонитися батькам, пращурам, власне, історiя.