Твір на тему "як я розумію людську гідність"

Часто можно почути: "ти цього не гідний", "тримай свою гідність", "він гідна людина" але як це зрозуміти? для цього поміркуємо над тим, що ж таке гідність. серед людських   цінностей гідність посідає чільне місце і означає вміння дотримуватися моральноетичних принціпів у суспільстві. вона втілює в себе такі риси: чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, милосердність,   пунктуальність, а також патріотизм. сутність гідності сягає ще давніх часів і створює потужну   систему з благородних переконань людини і її думок.  гідність і чистота думки - речі взаємозалежні, оскільки не може людину з поганими думками і заплямованою совістю називатися гідною.  на основі цього, я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!

    пропоную дібрати 5 таких загадок з прислівниками: ⇒що з землі легко підняти, та далеко не можна кинути? (пір'їнка)прислівники: як? легко, далеко.⇒ як сильно не бий, він плакати не буде, тільки сам почне скакати завзято. (м'яч)прислівники: як? сильно, завзято.⇒ сиджу верхи, не знаючи на кому. (капелюх, шапка)прислівник: як? у який спосіб? верхи.⇒ ношу його на собі легко багато років, а ліку не знаю. (волосся)прислівник: як? легко.⇒вдень віконечко розбивається, а вночі само вставляється.  (ополонка)прислівники: коли? вдень,вночі. 

у кожної людини воно різне. на мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

щастя — це відкривати незвідане. першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. а якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! чехословацькі мандрівники зігмунд і ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей африки, америки, азії, європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

щастя — це відчувати красу рідної природи, як т. г. шевченко, п. г. тичина, і. с. нечуй-левицький, в. м. мабуть, велике щастя випало м. коцюбинському, коли він, мандруючи прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "тіні забутих предків".

бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. я часто запитую себе: чи була леся українка щасливою? адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

а пейзажі у ранніх поезіях павла тичини і "мисливські усмішки" о. вишні!

глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. тому мені дуже подобаються з українських письменників м. чабанівський, а. малишко, д. панличко. їхні герої — великі правдолюби. але для щастя людніш цього замало. п. а. грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ