з нагоди свята матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх ганна і катя. і от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.
- особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала ганна.
- а я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама. а весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала катя.
- але мама з букетом краще!
- ні, дитина краще!
- мама!
- дитина!
- якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.
- давай.
після того, як вони намалювали назву гарними буквами, ганна і катя знову почали сперечатися. і сперечались б вони довго, якби ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.
- ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула катя.
- а не треба було сперечатись! - дорікнула їй ганна.
дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. подружки ледь не заплакали.
- все, не буду більше з тобою дружити! - сказала ганна і, зібравши речі, пішла до дому.
- а я з тобою! - відповіла катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.
на наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:
- я думала ви можете краще, дівчатка! що ж тепер робити? через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!
рапттом ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла катя. у відповідь катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла ганна. дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:
- от тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!
* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. якщо - скажіть дякую *
ответ:ответ:Мій улюблений герой твору є Вілфред Айвенго
Объяснение: Він- відважний, безстрашний воїн. У перших розділах роману, коли сам герой ще не з'являється перед нами, ми чуємо розмову в замку Седріка Сакса про звитяжні подвиги Айвенго. Повернувшись після хрестового походу Айвенго вірно служить королью Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. Він усім серцем кохав вихованку Седріка- леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбузьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав з дому. Зрештою сила кохання перемагає : старий Седрік дарує синові прощення, і згодом Айвенго з Ровеною одружуються.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вибери рядок, у якому всі іменники в орудному відмінку матимуть закінчення-ем. а-мячем, кінь, лось. б-ніж, стіл, стілець. в-окунь, лящ, ставок.