Напишіть будь-ласка твір - мініатюру на тему "весна"

Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. а сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. а красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або , коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. мабуть, то справжні французькі парфуми, які весна з самого парижа. лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. а яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни. 

Скільки чеснот у людини, стільки і вад. ніхто не народжується без вад. але порочним стає той, хто їх терпить. з давньоруського епосу   цінність ідеалу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього. м.ганді   із усіх ідолопоклонників най божевільніший той, хто поклоняється самому собі. п.буаст коли люди люблять один одного, вони не потребують справедливості, навпаки, як би вони не були справедливі, вони потребують дружби, і найбільше справедливим у світі, безперечно, є справедливість, яка надихається доброзичливістю і любов’ю. аристотель

  для кожної людини її життя-це найцінніший скарб,який вона має.та чи вважають його справжнім скарбом,скажімо,сусіди? і чи помітять його серед пороху віків прийдешні покоління?   люди,наче зірки в небі.одні світяться яскраво,інші-тьмяно,а деяких і зовсім не видно.цінність людського життя визначається обсягом і ясістю добрих справ,подарованих іншим людям.тільки завдяки праці ми можемо чогось досягти,показати себе з кращого боку.   отже,якщо не хочеш безслідно згаснути,наче невідома зірка,шукай професію до душі,необхідну суспільству, і працюй на славу! майже всі відомі люди закарбували в пам*яті нащадків саме свої трудові досягнення чи подвиги,а не якісь інші якості.праця робить деяких людей безсмертними.