До поданих фразеологічних зворотів дібрати синоніми. із фвома скласти речення пекти раків, замилювати очі, розбити глека, пускати шпильки, повісити носа

пекти раків-червоніти,соромитись.

як я  печу раків  коли мене

замилювати очі-брехати,заплутувати.

кожний з нас замилював очі,чи не правда?

розбити глека-сперечатись,сваритись.

чи є доречним розбивати глека?

пускати шпильки - робити неприємності.

ах софіє  пускала шпильки а тепер скло збирай.

повісити носа-засумувати,зажуритись.

не віш носа це не останнє !

1. старий якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!

2.  білолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; і в хаті й на дворі в'ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий.

3. аби на світ благословилось, уже вона й прокинулась, як рання пташка, і клопочеться, й бігає.

4. живуть щасливо, любенько; старий, на їх глядячи, тільки бога милосердного дякує.

5.   а дівчинка, справді, як та квіточка розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо!

 

На просторій, світлій галявині виріс могутній дуб із кремезним стовбуром і міцними розгалуженими гілками, які підгримують густу крону. це найгарніший дуб в усій діброві, саме про такі дерева складали в народі пісні, а поети писали вірші. дуб — дивовижне дерево. адже виріс він із малесенького, але щасливого жолудя (далеко не всі жолуді проростають), якого загубила чи сойка, чи білочка і не знайшов дикий кабан. кількома гілочками піднімався він під небо, такими тонесенькими, що дивовижно, як вони тримаються, а найменша гілочка накрилась величезним дубовим листком.дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів.якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. він виживе — того ж літа на ньому з’являться листочки. дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби.залишиться тільки пеньок! пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться «сплячі» бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром.у багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття.огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість. читать полностью: