Розфарбовані дібрати споріднене діесловоі до якої дієвідміни воно належить а також словохвиль живих

Розфарбованi-фарбованi(1 дiэвiдмiна) хвиль-хвилюються( 2 дiэвiдмiна) живих-живуть(1 дiэвiдмiна), жили

людина – істота і духовна, і матеріальна. спокус навколо багато, приборкати пристрасть іноді дуже важко. та й іти на компроміс із власним сумлінням не просто. що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? де та золота середина?

я згоден з тим, що людина – істота і матеріальна, і духовна. чи має щось переважати над іншим, тут кожен вирішує для себе. та чому обов’язково має виникнути конфлікт між матеріальними бажаннями людини та її сумлінням? чи немає способів досягати мети, не зраджуючи духовних ідеалів? чи насправді наш світ такий, що в ньому можна бути або багатим грошима, або внутрішньою красою? я вважаю, що відповіді на всі ці питання мають бути негативними.

на мою думку, одна з основних життя людини – це віднайти внутрішню рівновагу, при якій можливим э задоволення матеріальних потреб без того, аби «втрачати душу». духовне та матеріальне в людині має співіснувати гармонійно, так щоб розвиток одного розвиткові іншого. буває, хтось зовсім не зацікавлений у грошах, згадаємо, наприклад, григорія сковороду, для якого щастя полягало у нематеріальних речах. а хтось інший любить гарні речі, хоче мати великий будинок, зручну та красиву автівку. і в цьому немає нічого поганого, якщо людина від цього щаслива. вона розвивається, вчиться, працює заради цього. звичайно, трапляються й «крайні випадки», наприклад, висміяні у творах «сто тисяч» та «хазяїн» і. карпенко-карого, де головні герої в погоні за наживою стають просто смішними та жалюгідними.

звичайно, коли щось стає пристрастю, воно обмежує людину, бо вона нічого, крім об’єкту своїх бажань, не помічає. у такому стані можна зіпсувати відношення з близькими та пройти повз безлічі інших цікавостей у житті. та спокуса буває не тільки матеріального плану. можна піти на компроміс із сумлінням і через небажання образити чи зробити боляче, страх втратити чиєсь кохання тощо. для мене, наприклад, дивина, що монахи доводять себе до фізичного виснаження заради наближення до бога.

отже, я вважаю, що немає однозначної відповіді на це питання, бо всі люди різні. добре, коли людина в змозі задовольнити всі свої потреби – і духовні, і матеріальні.

Твір-розповідь про святокожного року українці святкують два свята миколая. перше — 22 травня, а друге 19 грудня. свято миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, запрошують гостей. святого миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. народ про святого миколая склав багато легенд і переказів. у них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. всі мали в своїх куренях образ святого миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.бо святий миколай — другий після бога заступник людей від усіх проблем нещасть. відомо, що все життя він ніс людям добро і милосердя. найбільше люблять і шанують його діти.для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. він змалку щиро молився і просив у господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. вдачею був тихий, незлостивий. він приходив на бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. робив добро, не чекаючи на подяку і славу. і тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. святий миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.на це свято святий миколай дає дітям подарунки, а вони співають колядку: ой хто. хто миколая любить,ой хто, хто миколаю служить,тому святий миколайна всяк час ,миколаю! ой глянь, глянь на вкраїну рідну,ой глянь, глянь на змучену, бідну.ми тебе, всі люди, молим: проси в бога ти їй долі,миколаю! ой, проси долі для вкраїни,ой, нехай встане із руїни.доля й щастя хай витає,в славі й волі хай засяє,миколаю! це свято відзначають весело і щиро дякують святого миколая за і підтримку в житті.