Н.в. шість, п'ятсот, сто сорок сім р.в. шести (шістьох), п'ятисот, ста сорока семи (сімох) д.в. шести (шістьом), п'ятистам, ста сорока семи (сімом) з.в. шість (шістьох), п'ятсот, сто сорок сім (ста сорока сімох) о.в. шістьма, п'ятьмастами, ста сорока сімома м.в. (на) шести (шістьох), на п'ятистах, на ста сорока семи (сімох)
gunel1988alieva
12.10.2022
На мою думку, художня література є більш довершеною, ніж кіно. так, у кіно ми можемо почути і побачити картину, описану у книжці, але, по-перше, кіно завжди упускає більшість другорядних подій з книжки, а, по-друге, у кіно репліки героїв, порядок дій і деталі образу героя можуть бути перероблені так, щоб було зручніше знімати кінострічку. тим більше, що дивлячись кіно ми лише розважаємось, а читаючи художню літературу збагачуємо свій лексикон, підсвідомо запам"ятовуємо граматику й орфографію, розвиваємо уяву, інтуіцію та логічне мислення.
teregorka1977205
12.10.2022
Дерева сплять. до останніх хвилин клен утримував своє усохле, зморщене, але ще живе листя. до останніх хвилин в дощ і негоду він чекав сонячного променя, борючись з осінню, і нарешті дочекався, але вже було пізно. осінь все сильніше і сильніше брала у свої руки владу над землею. клен засинав. «до наступної весни», - співав один листок іншому, залишаючи гілку клена і плавно у парінні вниз, освітлений сонячними променями. але ось вітер закрутив один листок, і він, то піднімаючись вгору, то опускаючись так низько до землі, що, здавалося, зараз впаде, перелетів до зовсім незнайомого йому дерева. і тепер йому нудно. але не пройшло і однієї хвилини, як раптом до нього підлетів листок берізки, що стояла поряд з кленом, з якого зірвався перший листок. і зараз листок клена задоволений, адже у нього з'явився друг, і він не один. куди не подивишся - усюди летить листя, переливаючись осінніми фарбами на сонці. ось і настав перший листопад осені.