Прислiв`я с дiэсловами с закiнченям на ать, ять

Ноги носять,   руки годують                                кого поважають, того й величають.як сіно косять,  то дощів не просять.                                                      одні кажуть, що знають,а інші знають, що кажуть. золото добувають із землі, а знання  - з книг.                                лінощі не стомлюють, а тільки мучать.семеро одного  не ждуть.                              радість і труд  поряд ідуть.гарного коня хвалять, гарну людину шанують.                              ключ, яким часто відмикають, не іржавіє.за одного вченого  десять невчених .                               в ліс дрова не возять,  в колодязь воду не ллють.

Моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. ось такий у мене в кімнаті інтер'єр.

якщо подорожувати рідною україною, уважно подивившись на карту, що впаде у твої очі - це безліч назв сіл, містечок, міст. скільки їх багато! і у кожного своя історія, а багато з них залишили про себе пам'ять і стали нашими національними святинями. є такі святині і у твоєму місті. ужгородці мають чим гордитися: уже в xii ст. їхнє місто знав увесь цивілізований світ!

рушимо в мандрівку вулицями древнього ужгорода і розпочнемо її від першопочатків міста - старовинного ужгородського замку. середньовічна хроніка антоніна під назвою "діяння угорців" відносить заснування ужгородської фортеці до ix ст., точніше - до 895 р., коли древні угри, керовані своїми вождями - алмошом і його сином арпадом, зруйнували одне із останніх слов'янських городищ з військовим укріпленням - град легендарного графа капітана лаборця. з утворенням угорської держави у кінці x ст. - поч. xi ст. тут будується замок як адміністративний та торговельний центр комітата унг (центр ужанської жупи).