Розтавте пропущені розділові знаки: цвітуть березневі сніги співають струмочками все довкола озиваєтся мотивом радості і найдужче іі чуть в світлі сонця яке й творить священну, нетлінну красу весни

Цвітуть березневі  сніги,співають струмочками,се довкола озиваєтся мотивом радості і найдужче іі чуть в світлі сонця, яке й творить священну, нетлінну красу весни

Живий куточок твір-опис влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. але один день у мене залишився в пам’яті. моя подруга олена запропонувала сходити в палац для дітей і подивитися «живий куточок». в порівнянні із задушливими вулицями міста палац для дітей здався нам раєм. перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. краса рибок, їх плавні рухи мене в стан спокою і утихомиреності. але тут мій погляд впав на крокодила. його очі здалися мені сумними.    ми з подругою пішли далі. у іншій кімнаті були різні тварини і птахи. крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм , коли їх гладили. ми вийшли з палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. спілкування з тваринами принесло велике задоволення. відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. і досі я часто згадую свої відвідини «живого куточка».

0творча спадщина євгенія гребинки дуже різноманітно. більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. але є у творчому наробітку гребінки й ліричні добутки. одним з найвідоміших і доконаних творів євгенія гребинки є «човен».  домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «човен» витримана в традиціях романтизму цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, не втрачає від того свою красу й ліричність. імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх. сам автор щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: як човнове море, для мене мир білий з дитинства здавався страшним; так як сховатися? не можна ж століття цілий пробути із собою, одним. прощай, мій спокій, пускаюся в море! і, може, недоля й люте горе пограють із човном моєї. «човен» євгенія гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.