Апиши три випадки, коли власі назви пишуться у лапках. наведи 9 прикладів

  у назвах творів художніх, музичних , наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток тощо перше слово пишеться з великої літери, а назва береться в лапки: поема «енеїда», повість «тіні забутих предків», опера «запорожець за дунаєм», пісня «стоїть гора високая», підручник «історія україни», кінофільм «камінний хрест», картина «запорожці пишуть листа турецькому султанові», газети: «вечірні вісті», «вісті з україни», «голос україни», «літературна україна», «слово»; журнали: «всесвіт», «дзвін», «наука і суспільство»,   «україна»; писемні історичні пам’ятки: «руська правда», «слово о полку ігоревім», «літопис самовидця».

  назви аеропортів, вокзалів, станцій, портів, пристаней пишуться з великої літери: аеропорт «бориспіль», київський вокзал (у москві), станція фастів-перший, станція метро «контрактова площа».  умовні назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав’ярень   пишуться в лапках і з великої літери: будинок відпочинку «зоря», пансіонат «здоров’я», санаторій «україна», дитячий табір «беркут», готель «золотий колос»,   ресторан «либідь», кав’ярня «мрія».

1. назви зовід фабрик, організацій тощо: готель "золотий колос", магазин "вироби з дерева", роман "хата ревуть воли, як ясла повні? "

2. назви орденів, медалей: медаль "за відвагу", орден "знак пошани", орден "мати-героїня"

 

ответ:

головний герой петя зубов, учень 3-го класу в школі № 14. він даремно витрачав свій час, лінувався вчитися. петя зовсім не цінував час і витрачав його на дрібниці. такими ж ледарями були зайцев вася, учень 2 класу, та дівчатка надійка соколова і маруся поспєлова. дівчата подружки весь час теревенять, а вася любить ловити гав. і ось одного разу петя перетворюється в старого дідуся. навіть тітка наташа, працівниця роздягальні, не впізнала третьокласника. вона подумала, що це його дідусь. петя подивився в дзеркало і побачив худорлявого, блідого дідка, покритого зморшками. «трохи не впав, затряслася його сива борода, крикнув басом: « мама! ». мало не плачучи, пішов світ за очі» делюсь по секрету! нашла способ завязать с курением навсегда! хлопчисько втік зі школи. але навіть мама не впізнала його. петя намагався довести їй, що він її син, але вона бачила перед собою літнього дідуся. він не знає, що робити далі, і тікає в ліс, що розташований поблизу. хлопчик в образі дідуся відчуває розпач – він вже постарів, а зробити так нічого не встиг у житті. і навіть не помітив, як він постарів. петя потрапляє в маленький лісовий будиночок, де немає нікого. усередині горіла гасова лампа, стояв стілець і стіл, цокав годинник і в кутку був стіг сіна. петя ліг на купку сіна і тихесенько почав дрімати. прокинувшись, петя бачить, що повернулися господарі: двоє хлопчаків і дві дівчини. вони сі за стіл і починають на рахівницях щось підраховувати. петрику ці діти підозрілими (вони поводять себе як люди похилого віку і звертаються один до одного по імені та по батькові). петя ховається і підслуховує їхню розмову. зубову відкривається страшна таємниця: це зовсім не школярі – хлопчики і дівчатка, а справжні злі чарівники. саме вони зробили так, щоб петя став старим. вони крадуть час у дітей, які витрачають його даремно. крім петі, їх злі чари поширилися ще на трьох дітей. хлопчик дізнався, що у нього є можливість все повернути на свої місця. «на жаль, так влаштовано на світі: від будь-якого нещастя може врятуватися людина, варто їй тільки захотіти. якщо діти, яких ми перетворили в старих, розшукають завтра один одного, і прийдуть рівно о 12 годині ночі сюди до нас і повернуть стрілку ходиків на 77 кіл назад, то діти знову стануть дітьми, а ми загинемо» петя знаходить постарілих дітей, на яких накладено чари, і приводить їх в лісову хату. хоча це було й не так просто. хлопчик визначив постарілих дітей по звичках і дивній поведінці, які не характерні для пенсіонерів. першу бабусю-дівчинку петя впізнав по газеті «піонерська правда», яку та читала. а ще по тому, що бабуся їла булочку так, як їдять багато дітей: виколупувала з неї насамперед найсмачніше – родзинки. врешті-решт вона підібрала в снігу м’ячик і стала з ним грати. старенька виявилася ученицею третього класу – марусею поспєловою … інша бабуся «намалювала крейдою на асфальті класики і скакала на одній ніжці, ганяючи камінчик». найважче виявилося знайти останнього старого, який катався на підніжці трамвая по всьому місту: «шапка хвацько насунута на вухо, борода розвівається за вітром. їде старий і посвистує ». вони всі разом приходять до потрібного місця і повертають стрілки назад. і найдивніше, що мало не в перший раз все у них виходить без запізнень. діти знову стають дітьми, чарівники-старі зникають.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

объяснение:

у вечері сидів я на дубовій колоді біля хати.як бачу іде тато.а він стомився бісля тяжкої роботи.тай я запропонував йому повечеряти а потім лягти спати.сидять за столом і питаю:

-тату а можна я с тобою завтра на роботу піду, тобі?

-звісно.але рубати дерева й робити з них фігурки етак просто.-мовив тато.

уранці пішли разом.як тільки я взяв сокиру у мене чуть не упала на ногу.

-синку краще давай я буду рубати а ти фігурками займися.-сказав тато.

я взяв ніж і до дерева а воно мені палець трохи порізало.ну до вечора я так і просидів.весь порізаний.йшли додому і я тата питаю:

-тату а як ти рубаеш дерева,вирізаеш?

-синку це великий труд.я ж казав що така робота важка для тебе буде.-усміхаючись сказав тато.

і тоді я зрозумів що кожна робота дуже складна.

(если не по теме то напиши)