людина - це частина природи і вона повинна жити в єдності та гармної з нею. а земля - це наша матінка, ми зобов'язані її шанувати, цінувати, берегти і любити. з сучасною цивілізацією негативний вплив на природу просто величезний. людство вирубує ліси, вбиває тварини, забруднює пові нам необхідно схаменутися і виправити свої помилки. треба усвідомити, що кожна пляшка, покинута в лісі, кожний поліетиленовий пакет, ніби ненароком залишений при дорозі, кожна поїздка автомобіля, а тим більше, літака, чи ракети шкоди природі. а це через деякий час повернеться бумерангом до нас
тож ми повинні навчитися цінувати ті багатства планети землі, що залишились і відновлювати ті, що втратили. обов'язок кожного з нас - зробити все, щоб земля ніколи більше не зазнала лиха. тоді ми досягнемо гармонії із природою
перший місяць весни
березень-перший місяць весни. саме він "виганяє" зиму із змерзлої природи, і запрошує весну в гості. недарма в народі кажуть : "березень зиму ламає-весні стежку прокладає".
у березні природа стрімко змінюється, так, що в один день має одне обличчя, а на наступний - виглядає зовсім по іншому. з кожним днем все вище піднімається ясне сонечко,
пряміше кидає проміння, дуже пригріває змерзлу землю. тане потроху сніг, хоча ще вчора він лежав рівним пластом. стало яскраво-голубим небо, по ньому поважно пропливають білі, пухнасті хмари. напровесні дерева наче пробуджуються від важкого, протяжного сну. бруньки набухають, набрякають. відчутно, що скоро з них з'являться перші листочки. коріння дерев та інших рослин починає вбирати весняну вологу. першими, як повелося, прилітають шпаки. вони ніби послужливо відчиняють браму весні, аби їй легше було прийти у гості.
ось так за усіма хлопотами поступово минає березень, приходить яскравий квітень, а потім - зелений травень.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Виконайте їх синтаксичний розбір. випишіть прийменники та виконайте їх морфологічний розбір. розпечене сонце на заході вже шубовснуло в дніпро. мріють крізь хмари зорі вгорі. хлюпочуться качаточка поміж осокою.