ответ:
василь сухомлинський, оповідання "що посієш, те й пожнеш"
объяснение:
одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. сіли на ґанку та й воркочуть. ніби дивляться на мене й щось просять. я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. голуби заховалися в нього. я виніс їм зерна, вони поклювали й знову сховались у віконці.
наступного ранку я знову погодував їх і поставив коритце з водою. а потім було так — коли погодую, а коли й забуду. більше було таких днів, що я забував погодувати голубів. вони сидять на ґанку, дивляться на мене, а я все кудись поспішаю. коли це йду, а голуб летить наді мною, немов збирається на плече мені сісти. я думав, що голуб грається. і не догадався, що йому їсти хочеться.
а то якось уранці бачу — голуби сидять на подвір’ї в сусідів, і маленька дівчинка оля годує їх. а батько ставить на стовпі маленьку хатку — голубник.
боляче мені стало. кликав я голубків, кликав, але вони більше до мене не прилетіли. поселилися в голубнику. оля щодня годує їх — і вранці, й увечері. вони полюбили дівчинку: сі їй на плечі, в руки.
що посієш, те й пожнеш — говорить наше українське прислів’я. посіяв байдужість — зневагу. птахи зневажають тих, хто байдужий до них.
ответ:
називний: дев'яносто сім
родовий: дев'яноста семи
давальний: дев'яноста семи
знахідний: дев'яносто сім
орудний: дев'яноста сьома
місцевий: дев'яноста семи
объяснение:
за iv типом відмінюються числівники сорок, дев'яносто, сто. ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a.
за iii типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. в основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні. ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти казку пізньої осені звірі провели телефон