Міні-твір мій улюблений музей світу

Многое об родного края можно узнать в музее – это музей. я часто бываю там и мне интересно, так как там вся страны, собранная по крупицам, в виде уникальных материальных раритетов предстаёт перед нами в стенах этого замечательного музея, который по праву является одним из крупнейших в центральной азии. музей открыл свои двери в 1925 году. с тех пор его фонды пополнятся тысячами бесценных экспонатов.  гордостью музея является его этнографическая коллекция, в которую входят редкие образцы народной вышивки, ковроткачества, ювелирного дела. хороши и археологические коллекции музея, в частности находки из могильных курганов, орудия каменного века, изделия из керамики, металла, бронзы, ювелирные украшения.  в нашем городе много библиотек, кинотеатров - россия, октябрь, ала-тоо, и другие, где всегда показывают новинки фильмов мира, есть три театра - драматический, оперный и театр кукол, филармония и цирк, поэтому каждый имеет возможность провести свое свободное время так, как ему хочется. 

Спробую тобі -це слово,яким ти звертаешся до                                                                                                                   початок листа на мою думку называється тоді,коли ти починаєш лист зі словами''шановний'',''люба'',''дорога'',показуючи пошану до чоловіка             листування-це тоді,коли ти спілкуєшся з чоловіком,надсилаючи конверт

Чернівці - центр історичної землі буковина, на території якої за шість століть встановлено безліч пам'ятників. відомостей про точну кількість пам'ятників в області немає, однак в обласному центрі налічується до двадцяти найбільш значимих монументів. черновчане з іронією ставляться до пам'ятників - місто побачив сім імперських епох, і кожна встановлювала свої пам'ятники. з ними пов'язані цілі історії. у свій час на центральній площі міста габсбурги встановили монумент імперського орла. після переходу міста до румунії нові господарі спорудили на тому ж місці символічну групу: румунський бик, возносящій копито над австрійським орлом. українські студенти вночі часто залишали перед биком сіно і воду, за що переслідувалося румунською поліцією. після приєднання буковини більшовики замінили орла-с-биком скромним пам'ятником володимиру леніну. городяни тихенько посміювалися над ілліча - свою кепку він простягав до будівлі колишнього австрійського банку (нині відділення національного банку), а закладений за спину кулак «дивився» на обком (колишній палац юстиції, а нині - будівля ога). місцева влада, снесшіе пам'ятник леніну підйомним краном в 91-му, вирішили не повторювати помилок попередників і тому на тому самому місці вже нічого не встановлювали але трохи в стороні височить величезний пам'ятник тарасу шевченку, що з'явився на честь 10-ї річниці незалежності україни. це - основне місце проведення різного роду мітингів. з нічним клубом межує прозваний городянами «вальтроном» кубістскій пам'ятник буковинському етнограф і політику юрія федьковича. в університетському сквері стоїть прозваний «головою» пам'ятник композитору воробкевича. у новий час встановлені пам'ятники австрійському поетові пауло целану (анцелю), покінчив життя самогубством в австрії, і румунською письменника михайла емінеску. пам'ятник емінеску - «місце зустрічі» румунських і українських патріотів, чиї гарячі голови остуджувати в прилеглому розважальному комплексі. на кафедральний (колишньої радянської) площі височіє шпиль монумента воїну-визволителю, залізти на який вважається тестом на зрілість для учнів міських пту, а приїжджають поїздом зустрічає танк старшого лейтенанта нікітіна, першим увірвався в чернівці. перед театром, копією одеського і віденського, - сидящий пам'ятник ольги кобилянської. на театральній площі розташована що світяться в ночі алея зірок: з чернівців вийшла велика частина виконавців сучасної української естради - від яна табачника і софії ротару до ані лорак та каті бужинської. важкий час воєн символізують пам'ятники буковинському «кошу», входить до складу упа, а також румунським солдатам, які загинули в першу світову. у заставнянском районі області знаходиться некрополь, у якому поховані кілька тисяч австрійців, полеглих в боях на східному фронті першої світової війни. у нових районах міста пам'ятники практично не встановлюються, винятком можна вважати меморіал воїнам-афганцям, відкритий чотири роки тому. чернівецька область також займається своєрідним експортом пам'ятників. на початку літа адміністрація одного з районів молдови у своїх українських сусідів списаних пам'ятник леніну. а в румунії багаторічними стараннями групи українських правих політиків встановлено пам'ятник ольги кобилянської. встановлення пам'ятників в цьому регіоні завжди вважалася тонким політичним справою. так, ряд громадських організацій румунії до сих пір наполягає на встановленні де-небудь на буковині пам'ятника стефану великому, об'едінітелю румунської держави. однак в українській історії він проходить як негативний герой, тому знайти компроміс не вдається.