Терміново терміново іть скласти казку мандрівка кленового листочка

    - здраствуй, бі - заговорив з білочкою фросею зайчик

    - привіт,приві- відповіла вона йому.

    - я таке бачив,таке - з метушнею промовив зайчик

    - що таке? ?

    - я бачив мандрівку кленового

    - а хіба це цікаво? ? - запитала білочку,крутячи своїм пухнастим хвостиком

      -ще й тільки іду я в лісі,бачу клен росте,старий,старий. відірвався від нього листочок. ось і клен попрохав мене щоб я прослідкував куди він полетить. біжу,біжу за ним,а він сів прямо в озеро! якось я вже би пішов додому,але все ж таки кле я колоду, і хутчіш за листочком! а він бач який хитрий,в нору до тітки соні заліз. а вона як раз спала! не хотілось меня її будити, але ятихенько узяв гілочку і дістав листка! думав усе,спіймав і зараз віднесу кленові,а він нахаба щей дуж побіг від мене! уже дивлюсь в лапках лисиці,як я тоді перелякався,але лисиця шмургнула його на землю,вже мала мене їсти,а я його зловил все ж таки і побіг до старого

- який ти бач яка мандрівка в листка вийшла! - відповіла білочка. 

 

Аля грюкнула кімнатними дверима й притулила долоні до гарячих щік: -ой,як соромно! як негарно вийшло! ще місяць тому вона надумала вишити рушничка для бабусі,до її дня народження.і нитки підібрала,і рушничок білий знайшла,і навіть перший хрестик зробила.а потім їй перехотілося вишивати. вона відклала роботу й подумала що завтра дошиє,назавтра часу в неї не було а згодом вонай забула про вишивку.їй здалось що рушничок давно уже стоїть вишитим. настало день народження бабусі,всі її красиво привітали а аля подарувала подарунок,коли бабуся відкрила подарунок побачила рушничок з одним хрестиком і вона запитала: -що це? -.. вишитий вимовила аля а тато глянув на аля й промовив -ех   ! тоді аля в тікла у свою кімнату -ох,як це не красиво вийшло! подроху дівчинка заспокоїналя.і думала що її потім покличуть до столу,вона чекала-чекала та все марно! і раптом аля сказала: -тови такі -тобі я сплету вам цілісіньких сто хрестикі! -егеж цілих сто першої миті аля зраділа що хтось за нею прийшов но той голов був несхочий на маминий,татовий,дідусевий,бабусевий і на знайомих людей їй і вона запитала:   -хто тут? ? та ні хто   не відповів

поблизу впадіння дніпра в чорне море на високому правому березі розкинулось славне місто херсон, найбільший дніпровий порт, центр великої агломерації. крім міста-супутника цюрупинська, до нього притулилися іще вісім міст і селищ.

іще в 1737 році під час чергової війни з турками виникло російське укріплення з неросійською назвою олександер-шанц. але історія починається з височайшого указу про заснування міста, фортеці і верфі, названої на честь кримського херсонесу. і традиційно створив усе невгамовний григорій потьомкін.

херсон став найпершою базою чорноморського флоту, а головне – столицею новоросії з її першим генерал-губернатором – князем потьомкіним. до миколаєва, а потім одеси через херсон ішла вся середземноморська торгівля імперії.

серед визначних місць херсона – залишки фортеці, багато красивих храмів та синагог (адже тут мешкала чимала кількість євреїв), адміралтейський арсенал, чорноморський госпіталь, «казенний парк» — улюблене місце відпочинку херсонців та гостей міста. а ще корінні жителі полюбляють демонструвати всім зацікавленим унікальну гіперболоїдну конструкцію аджигольського сітчастого стального маяка, розташованого біля міста. і, звичайно ж, гордо радять побувати у відомому на весь світ заповіднику асканія-нова з унікальними незайманими степами, єдиними в європі.

але скільки у місті невеличких будиночків, побудованих на початку минулого та в кінці позаминулого століття, які просто заворожують погляд, як от дім з атлантами або дім купця медведєва. а які величні будівлі міської думи, другої маріїнсько — олександрівської гімназії! милують око купола церкви всіх святих та миколая чудотворця.

життя та творчість багатьох визначних особистостей пов’язане з херсоном – поетів дениса давидова, павла тичини, максима рильського, письменників вадима собка, олеся гончара, які оспівували місто і жителів херсонщини у багатьох своїх творах.

херсон – це місто-трудівник, яке пам’ятає і гордиться своєю історією, цінить своє сьогодення і впевнено будує майбутнє.