Травень де корінь де суфікс де закінчення

Трав-корень,ень-суфикс  и нулевое окнчание

  улітку мене часто будив дріб дятла. я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий дріб. побачити дятла було не так-то просто. біля нашого будинку багато різних дерев. тут і тополі, і клени, а просто напроти вікна моєї кімнати — стара береза. вона досить висока, з товстим стовбуром. дятел міг бути і на березі, а міг — і на сусіднім дереві. дятли в наших краях не дивина. особливо багато великих строкатих дятлів. у них міцний дзьоб, твердий хвіст, червонуваті груди. коли гуляєш парком або біля будинку і чуєш знайомий дріб, мимоволі зупиняєшся, піднімаєш голову і розглядаєш дерево. де там дятел? нарешті бачиш самого дятла. намагаєшся ближче підійти до дерева, щоб краше розглянути птаха. напевно, і дятел спостерігає за людиною, тому що він на якийсь час завмирає, припиняє свою звичну роботу, а потім, начебто дражнячи, зиґзаґом, дуже спритно переміщується стовбуром і гілками і миттєво зникає з очей. а потім дріб раптом лунає вже із сусіднього дерева. і коли він устиг перелетіти туди? а може, це інший дятел? із землі дятла розглянути важко. але того дятла, що будив мене ранками, мені так жодного разу побачити і не вдалося.   але якось не дріб дятла, а страшний тріск дерева розбудив мене. усю ніч ішов дощ, хиталися під натиском сильного вітру крони дерев. підійшовши до вікна, я побачив, що нібито якийсь жорстокий велетень вивернув знайому березу з землі. я вийшов, щоб розглянути зламане дерево, і знайшов у його стовбурі велике дупло, а в ньому — гніздо. гніздо було порожнім. мене вразило, що дупло ніби хтось відполірував зсередини. може, це було гніздо того дятла, який будив мене ранками? я дбайливо вийняв його з дупла, щоб перенести на сусіднє дерево. виніс з будинку драбину і заліз на дерево, котре, як мені здавалося, облюбують майбутні пернаті мешканці берези. між товстих гілок поклав гніздо.   з того часу мене перестав будити дятел, але я не втрачаю надії. одного разу вранці почую в себе в кімнаті знайомий дріб, вибіжу на вулицю і скажу: «привіт. я чекав тебе, дятле».  

птахи – це окраса природи. кожен полюбляє милуватися ними та слухати їхні мелодійні співи.

інколи пташки шкодять тим, що пої вишні, виноград та інші ягоди.  проте, їх треба берегти, бо це також добрі помічники людини у збереженні врожаю. птахи харчуються комахами та гусеницями, які шкодять посівам на полях та дошкуляють людям, як-от комарі. дятла недарма називають лісним лікарем, бо він з’їдає паразитів, які псують дерева, а короїд очищує ліс від слабких рослин.

а взагалі, я вважаю, що у природі в кожної живої істоти є важлива роль, а в людини є можливість дбати про них.