І! лінгвістична казка "чому числівники такі різні? "

Ащо казати? я думаю, що не треба шукати головного. тому що без мене не буде ні тисячі, ні десяти тисяч, я – простий числівник, утворений з одного слова, а є ще числівники , утворені з  двох коренів, вони називаються складними ( тринадцять ), і бувають такі, які містять два або більше простих чи складених числівників, вони називаються складеними ( сто двадцять). ось так. а чи знаєте ви, що всі ми кількісні числівники, тому що відповідаємо на питання скільки? , і ми також можемо бути ще й порядковими, коли будемо відповідати на питання   котрий? -   відповів усім розумний   числівник один.         всі числівники замислились і зрозуміли, що числівник один сказав правду – не треба шукати головного, кожен на своєму місці – головний.      одного разу зібралися всі числівники на  нараду і почали сперечатися, хто  з них найголовніший. -                я  дуже велике число, я – тисяча, отже , я – головний. -                а я ще більше число, я – десять тисяч, значить я головніший за всіх!       і почалась суперечка кожного разу знаходився числівник, який був найбільшим. і тільки числівник один  стояв і мовчки на все дивився.               - а ти чого мовчиш? – спитали у нього.

  людина відчуває себе новонародженою перед красою життя, і сяйво добра освічує їй душу.    минула буря - і сонця засіяло. поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає.   куди я не піду -  так думка й повертає додому. любов і надія не в зорях, не в морі -  між людьми поради питай!   добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.   чужих два слова в пісні буде - і пісня вся тоді чужа.   і досі сниться: під горою,  між вербами над водою,біленька хаточка стоїть. не хочу я, щоб знов  пекла мене війна в журбі. я йду до гаю, і серце моє лине птицею співає. минають дні, минає літо, настала осінь.   що мені поле шуміло - я не міг зрозуміти.   хиталися тихо дерева і синів прибій.   я люблю, коли в листя зелені дерева одягає весна.   здобудеш освіту -  побачиш більше світу.

Если у меня была волшебная палочка, я бы сделала всех людей на свете здоровыми и счастливыми. я бы сделала дружными людей, помирила бы всех враждующий людей и прекратила бы все войны. так настал бы мир во всем мире. а еще бы я построила дом, где бы жили все брошенные собаки. мне жалко, когда они голодные мерзнут на улице. кроме того, я бы купила себе много, много собак больших и маленьких, и они бы жили в тепле и уюте в моем «собачьем» доме. но если люди захотят этого сами, то можно обойтись и без волшебной палочки.