чомусь всi ми думаємо, що людину робить великою посада, яку вона займає. але я думаю, що це помилка. насправдi, великою є людина, яка сумлiнно i чесно виконує свiй обов’язок. найголовнiше — щоб людина любила свою професюi. бо ж хто до чого покликаний, той i буде старанно й сумлiнно робити свою справу. а якщо всi з любов’ю будуть працювати, то недалеко й до добробуту в життi, якого прагне кожна людина.
усе це зближує людину з природою. бо ж маленький кущ бузку аж нiяк не зарадить велетенському дубовi. бо вiн пiдсвiдомо вiдчуває щастя, що саме вiн є тим, ким вiн є. напевне, люди мають не зраджувати своєї сутностi, й тодi, можливо, всi будуть задоволенi собою ї щасливi.
але, мабуть, перш за все, велич людини виявляється не в тому, ким вона є, а в тому, як вона ставиться до своїх товаришiв, i до незнедоле них людей.
велич людини в тому, що вона нiколи не зраджує своїх друзiв, а крiм того, знаючи вади товаришiв, любить їх такими, якi вони є. а найвелич нiша та людина, яка з гумором умiє сприймати свої недолiки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Треба твір на тему: "роксоляна зрадниця, відступниця чи патріотка".