Молода берізка вибігла на узлісся. хотіла подивитись, що на світі робиться. на узліссі просторо, дерева не затуляють виднокруг. і так багато сонця. і так легко дихається. берізка ледь чутно шелестіла своїм ясно-зеленим листям. мабуть, з ким і про що могла розмовляти берізка?

Розмовляла з вітром. тому що сказано шелестіла.

ответ:

- доброго дня, лілія василівна. я принесла вам книжку, яку брала тиждень тому.

- добрий день марино. швидко прочитала. клади сюди, я її почищу.

- я завжди дивувалася, як всі ваші книги, у хорошому стані, тому що деякі вже старші за мене.

- усе дуже просто. я завжди протираю на них пилюку, підклеюю клеєм, тому що скотч видно. книга- це скарб для людини, але деякі цього нерозуміють.

- це чудово і дуже цікаво. на мою думку до книги треба ставитися з любов³ю і повагою.

- саме так. якщо на книзі стерається малюнок, то можна просто намалювати новий, або обгорнути книжечку, у нову обкладенку. ніколи не треба кидати її на підлогу, тому що вона відразу порветься. загалом це всі правила, які я знаю і дотримуюся їх, і по цей день. люби та цінуй книги, вони ще тобі у житті знадобляться!

- дуже дякую, за цікаву розповідь. допобачення!

- допобачення!

объяснение:

я живу в місті дружківка донецької області. воно неймовірно красиве.тут дуже багато красивих (вулиць, парків, мість) кожного дня я милуюся ними.   тут живуть дуже добрі та дружні люди , які готові один одному в біді.   кожного разу, коли я виїжджаю за своєн містечко, то дуже за ним сумую.   хоча воно є не самим найкращим в україні, бо тут   не найчистіше повітря, не найчистіші вулиці, не найкращі дороги, але воно є самим рідним та дорогим для мене і яким воно буде не було,я буду його любити.