Твір великдень використовуючи встівні слова та звертання)

Дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів:   великий і день. справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих ісус христос - наш бог та покровитель.  на теренах україни святкувати великдень як воскресіння христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні.кожна родина святкує цей день по-різному. одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор. особисто моя сім'я відсвятковує великдень ось таким чином. дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. цілий день проходить дуже класно. я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.

Звук [й] - завжди м’який. в звукових схемах (або моделях)  позначається двома рисочками наприклад: 1)майорить : в цьому слові літера -й-, а  звук  [й]  -  м’який. з цього маємо: - 0 = 0 - 0 = 2) юнак: хоч в цьому слові і немає букви - й-, але як звук  є. тобто  -ю- стоїть на початку складу і позначає два звуки [йу]. звідси маємо: = 0 - 0 - (де =  [й], а 0 - це голосний звук [у]) доречі, в транскрипції позначається як [й], крім слів коли пом’якшує попередній звук (наприклад лютий, л - м’який (пом’якшений звуком [й],  у - голосний наголошений,  т- трердий приголосний, и - голосний ненаголошений, й - м’який приголосний)

Гідність чоловіка визначається його ставленням до жінки. ця вічна істина надихнула професіонального філолога і літератора володимира чуйка на працю високої моральної проби — на “книгу про матір”. випущена недавно у видавництві “криниця”, вона зібрала під одною обкладинкою, немов під дахом єдиного доброго дому, голоси 232-х українських поетів — від тараса шевченка до бориса олійника. знайшлося в антології місце і для її упорядника володимира чуйка, автора пронизливого вірша “батьки мої, параска і ” невмируща пам’ять про неньку, яка знала безліч народних пісень, казок і загадок, водила серцем і рукою володимира лук’яновича, коли він шість років тому взявся за таку благородну справу. у її духовній першооснові було слово. ніжне, сповідальне і вдячне слово про ту єдину, без якої немислиме продовження життя.