Випишіть з кожної групи слів одне яке не э спільнокореневим до виділеного. до виписаних слів доберіть 3-4 спільнокореневих і виділіть у них корені. 1. возити , завіз , підвода , підвозити . 2. рік, щороку, річний, роком. 3.будинок, будувати, будити, будівницьтво, забудовник. 4.листяний, листок, листочок, листяні, безлистяний

Объяснение:

Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі як таке. Це досить-таки непросте запитання, це одвічна тема. Ще давньогрецькі філософи намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його сенс, вони пов'язували його зі станом урівноваженості, гармонії людської душі.

Можна з упевненістю сказати, що щастя — це насамперед особливий стан душі, який передбачає певну піднесеність настрою, радість і, звичайно ж, душевний спокій. Однак кожен із нас не повинен забувати про те, що слід вміти знаходити це щастя, намагатися побачити його в простих речах.

Неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. Річ у тому, що для кожного одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст, важливий і зрозумілий лише для нього. Можливо, почуття радості, щастя викликає у когось споглядання на весняну природу, милування її неповторною красою. Це ж так чудово ігати за її змінами і щоразу відкривати для себе щось нове. Приємно радіти цим змінам. А може, для когось щастя становитиме спілкування з близькими людьми, зі своєю родиною. Як же важливо іноді просто побути з рідними, поговорити, висловити їм усе те необхідне, усе те, на що так часто не вистачає часу і про що потім так жалкуєш...

Можливо, хтось вбачає своє щастя у придбанні якоїсь речі, дуже йому необхідної. Воно здатне забезпечити людині радість або естетичну насолоду.

Так чи інакше, треба завжди пам'ятати про те, що щастя існує, треба тільки вміти побачити його, знайти, радіти життю в усіх його проявах, а не марно очікувати чогось, сподіваючись на якісь казкові марення.

Відповідь:

1. Парує спека, пахне медом липа, і бджоли тьмяно світяться в гіллі. 2. Пекучий день, щебечуть птиці, де яворів шумлять ряди. 3. Ти до мене прийшла не із казки чи сну - і здалося мені, що стрічаю весну. 4.Вже не такими жаданими стають вечори і не так трепетно сяють зорі, не так бентежно тривожиться в тиші прочахле серце. 5.Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави. 6. Майже тиждень Іван у дорозі, а йому все здавалося, що від’їхав від дому недалеко.​

Пояснення: