Прочитай прислівья. як ти їх розуміеш? голосний кіт мишей не ловить. лихої долі невгадаеш. що хата має, тим іприймає. вдома й стіни . усе купиш-матері, батька не купиш. діти батька не вчать.

1. якщо кіт голосний, то зрозуміло миша його почує і втече

2.ти розумієш багато чого, але лиха вгадати не можеш

3. тобто що мають господарі, тим вони й вгощають

4. це щось на зразок того, що всюди добре, а вдома найкраще

5. ти можеш придбати все, але любові та батьківської ласки не купиш ні за що

6. батько прожив більше, і більше, зрозуміло, знає

1. Земле Шевченкова, земле Франкова, ниво засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова Дністра із Дніпром.

2. Народжує Антеїв земля.

3. За свічадо було б мені Око Морське (народна назва озера Синевир у Карпатах) поміж гір, а за стелю – голубі і бездонні намети.

4. Нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими колями.

5. Тяглись повільно в сутінках підводи Чумацьким Шляхом.

6. Найвеселіше ж було на Різдво і Новий рік.

7. Всяк шотландець вільний пан своеї батьківшини.

8. Цвіли на полі петрові батоги (рослина).

9. Лебединою піснею літа айстри в київський парках цвітуть.

Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. ії поважають та цінують в європі, та й в усьому світі. сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники. я думаю, це буде країна насамперед без страху. де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. де люди ходять вільно та дихають вільно. де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. і просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»! а майбутнє україни у моїй мрії прекрасне. і люди в ній прекрасні   – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують.   культурне та мовне розмаїття в україні майбутнього не сприймається як проблема. яка ж це проблема? це – дар божий! це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! у когось в країні немає такого багатства, а в нас є! в україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. і так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга … і я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі? ». просто руки опускаються, коли таке чуєш.