Допиши порівняння. укомині гуде, і руки такі теплі,

У  комині гуде,неначе в полі гудуть комбайнери, мамині  руки  такі теплі,як сонечка  весняні промінці

Багато людей прокидаються з першими променями Сонця, особливо в літню пору. Можуть гати за тим, як воно сходить з-за обрію. Спочатку видно почервоніння неба на обрії, а потім починає з'являтися сонячний диск, він поступово збільшується в розмірах.

Як тільки Сонце піднімається високо, його промені починають зігрівати Землю. Відразу ж на нього реагують птиці, співають свої радісні пісні, і починають здійснювати польоти, виповзають комахи. Поступово прокидаються люди, раніше всіх, хто проживає в сільській місцевості і працює на заводі.

Ми дуже небайдуже ставимося до Сонця, воно впливає на наш настрій. Але дивлячись на нього, доводиться заплющує очі, тому що воно дуже яскраве, хоча з Землі нам здається невеликим вогненною кулею.

Завдяки Сонцю існує життя на нашій планеті. Воно зігріває Землю до сприятливої ​​для життя температури. Якщо воно гріло сильніше, то все б згоріло від спеки, водойми випарувалися, планета перетворилася на суцільну пустелю. Якщо менше, навпаки все замерзло, покрилося товстим шаром льоду, і у нас не було весни і літа.

Сонце є вогненної зіркою, навколо якої обертається безліч планет Сонячної системи, в тому числі і наша Земля. Завдяки силам тяжіння, Сонце допомагає нам захиститися від метеоритного дощу і комет.

Ми знаємо, що Сонце дуже велике, володіє практично невичерпною енергією. Люди вже навчилися використовувати її, так як стали замислюватися над тим, що надра Землі стають бідними, коли-небудь не буде вистачати: нафти, кам'яного вугілля, газу. Тому вирішили використовувати теплову енергію Сонця.

Зараз вже з'явилися батареї, машини, електростанції, фабрики і заводи, чиї двигуни працюють на основі сонячної енергії. Особливо зручно сонячну енергію застосовувати для опалення приміщень, приготування гарячої води північних районах планети. Я бажаю, щоб Сонце нам світило завжди, а разом з ним процвітало все живе на Землі.

Объяснение:

Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася