Твір-роздум чи потрібні знання у сучасному житті. за ранне .

Знання відкривають людині вікно у світ, можливість займатися улюбленою справою, добитися бажаного. прагнення до знання – одна з основних рис людини. ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. і люди почали вивчати світ, в якому вони жили. перші знання мали дуже велике значення для людства. так, без календаря було неможливе землеробство, а винахід вогню змінив багато чого в житті первісних людей: вони навчилися готувати їжу, виплавляти метали, охороняти своє житло. в цей же час було закладено початок більшості сучасних наук. у першу чергу розвивалися природничі науки, які мали практичне значення для життя людини – ія, фізика, біологія. крім того, людям завжди

Ой у вишневому саду,

Там соловейко щебетав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

— Ой милий мій, а я твоя,

Пусти мене — зійшла зоря.

Проснеться матінка моя,

Буде питать, де була я.

Проснеться матінка моя,

Буде питать, де була я.

— А ти їй дай такий отвіт:

«Така чудова майська ніч,

Весна іде, красу несе,

А тій весні радіє все.

Весна іде, красу несе,

А тій весні радіє все».

— Доню моя, не в тому річ,

Де ти гуляла цілу ніч.

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

— Коса моя розплетена,

Її подруга розплела,

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим я простилася.

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим я простилася.

Мамо моя, ти вже стара,

А я весела й молода,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай доню свою,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай доню свою

Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт "дівчат" викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла з самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом Весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.

Объяснение:норм?