Твир розповидь як я провив вихидний.

Всуботу, як завжди ми з батьками пішли в ліс, але цей похід був не звичайний. мама дуже стомилась, і сіла на пеньок. а в ньому була маленька дірочка. раптом з тієі дірки ,,вилетіло'' щось руде. ми ледве не сіли від здивування. адже то була лисиця! ото посміялись!

Можна сказати, що несправедливість атакує нас майже на кожному кроці. ми помічаємо її в політиці, економіці, сімейному житті, взагалі, у стосунках між людьми. варто зауважити:   здебільшого люди в тому, що у світі існує несправедливість,  одразу ж звинувачують  бога. але найцікавіше  те, що це зазвичай роблять ті, хто в своєму житті про господа ніколи не згадують. проте щойно  з ними   стається якесь лихо, відразу ж ставлять богові безліч запитань та висловлюють докори.чому одні живуть багато, а інші бідно? чому одні голодують, а інші переї? чому чесних людей не допускають до влади, а корупціонери та хабарники, навпаки, займають чимало державних постів? чому у світі, взагалі, існує несправедливість, якщо ним керує абсолютно справедливий бог? насправді, ці запитання   серйозніші, ніж ми про це думаємо. до речі, майже всі війни велися в ім’я справедливості і виправдовувалися боротьбою за справедливість. і здавалося б, з огляду на такі жертви, у світі вже давно мала б панувати справедливість, але її досі не існує. в судах продовжують несправедливо звинувачувати невинних людей, а злочинці лишаються без покарання. досі на потреби нужденних із державних бюджетів виділяється менше коштів, ніж на розкоші можновладців. процвітає рейдерство, корупція, панування сильніших   над слабшими. все це, звісно, прояви несправедливості. й на багато запитань, які кидає нам сучасність, у нас досі  немає відповідей. і не тільки у нас. і останнє: нам не потрібно шукати помсти і вимагати справедливості. краще довірити ці питання тому, хто володіє кращою інформацією, ніж ми, про все те, що діється у світі.

ответ: незнаю понравиться или нет

объяснение:

однажды,я пошел гулять. это было зимой шел я шел и вдруг увидел маленькую девочку.она была грустной,я подошёл к ней и спросил: "почему ты грустишь? ",она молчала. я пытался развеселить ее,но все было в пустую.тогда я пошел в магазин купить ей леденец.я пошел и тут, бабах я упал ! был скользкий лёд! я встал и тут снова бабах! девочка повернулась ко мне и засмеялась ! теперь я понял как надо веселить всех девчонок! просто падайте! вот так я и развесил маленькую девочку.