Уроки печоріна: чи актуальні вони сьогодні?

Явважаю, якщо хочеш просто почитати й не думати про прочитане, то треба брати сучасну літературу накштал і. карпи, к. вільмонт тощо. якщо ж хочеться поринути в захопливі події, зустрітися із непересічними особистостями, то варто читати серйозну літературу, яка перевірена часом. отже, зараз мова піде про представника такої літератури. якщо точніше, то про роман м. лермонтова «герой нашого часу». будь-який визнаний у світі твір має нести в собі якусь роль, давати уроки життя сучасному поколінню. у цьому романі «учителем» є головний герой григорій олександрович пєчорін. у цьому творі на розсуд читача представлено декілька моментів із життя звичайної людини тридцятих років дев*ятнадцятого століття. мабуть, однією із найтрагічніших ситуації є відносини між пєчоріним та грушницьким. потягом частини «княжна мері» ми бачимо, як григорій вправно здирає із грушницького образ трагіка, скромної та порядної людини. нащо ж він це робить? невже тільки для того, аби виставити посміховиськом людину? ні. мета головного героя зовсім інша. за своєю природою він є людиною відкритою, живою та енергійною. саме тому й хоче юнак пробудити такі ж якості в інших. будучи людиною справжньою, без масок та театральних костюмів, він хоче, аби інші були такі самі. звісно, це не можливо, але чого ви хочете від романтика! безперечно, такі поривання гідні хвали, якби не методи, якими герой користувався. вони були аж ніяк не гуманними. хлопець часто переходив межу між добром та злом, він міняв їх місцями, користуючись тільки власними переконаннями. от і виходить, що пєчорін утручається в чужі долі, руйнує їх. думаю, зрозуміло, що так робити не варто, але сама сутність ідеї та благородність намірів варті наслідування. хоча, ті страждання, які терплять його «жертви», варті того досвіду, який вони отримали. мері, наприклад, у психологічному та душевному сенсі стала набагато вище за своїх одноліток, контрабандист із тамані янко та красива русалка отримали шанс по-новому влаштували своє життя. щодо інших мені важко сказати, бо грушницький та бела мертві. щодо першого, я вважаю, надто великої втрати суспільство не відчуло, бо таких псевдо-інтелегентів на той час було чимало. а бела… тут пєчорін дійсно винен й ніщо не може виправдати його стосовно смерті такої чистої янгольської душі. із усього вищесказаного можна зробити висновок, що г.о. пєчорін непересічна особистість із високими цілями. проте його власне викривлене «я» псує та переінакшує всі благородні намірі та вчинки. уроки, які пан пєчорін дає нам, завжди були та будуть актуальними. у кожному столітті знайдуться подібні люди, що наче роблять добре, але щось заважає цьому добру бути по-справжньому добрим. таким людям варто . ніколи не варто їх засуджувати, бо із пєчоріних вони можуть перетворитися на грушницьких   яких не так вже й легко спекатися.

Що таке зрада? для себе кожен по-своєму визначає це поняття. вірніше - ступінь його негативності.  для когось недотримання слова - уже зрада самого себе. а для когось, те, що він змінює пріорітети, залишається звичною справою. ти віриш у власну силу волі? ти думаєш, що ти непохитний у своїх принципах? а що ти робитимеш, якщо тобі запропонують мільйон за невеличку послугу - розказати державні таємниці, вбити людину? ми не можемо впевнено стверджувати, що зробимо щось, доки не опинимося у цій ситуації. і тільки ми самі визначаємо ту грань, яка відділяє нас від зради когось чи чогось.

            діалог на тему "веселі канікули" можна скласти так:

-                  привіт, лізо! дуже рада тебе бачити!

-                  привіт, аліно! взаємно. як ти провела канікули?

-                  дуже добре. літо промайнуло непомітно, бо було дуже весело. (складнопідрядне)

-                  ти кудись їздила?

-                  так, у карпати.

-                  що ви там робили?

-                  ми відпочивали в горах, відвідували екскурсії. але на одну екскурсію я не поїхала, бо вона мала вікові обмеження через складність. (складнопідрядне)

-                  чому? що там такого складного?

-                  похід в гори дуже складний через те, що треба мати чималу витривалість та сміливість. а як провела літо ти?

-                  так само дуже добре. літо так швидко пройшло, що і обернутися не встигла.

-                  а де ти була?

-                  ми поїхали на море, щоб подихати свіжим повітрям та трошки оздоровитися. (складнопідрядне)

-                  чи були там якісь екскурсії?

-                  так, ми ходили в аквапарк. попри те, що була погана погода, ми дуже добре провели час (складнопідрядне). також ми відвідала зоопарк.

-                  чудово! була рада почути, що ти непогано відпочила. до зустрічі у школі!

-                  взаємно! бувай!