Яка січ була перед новою січчю і що з нею сталося?

Адміністративно­територіальний поділ земель нової (підпільненської) січі.  нова (підпільненська) січ проіснувала сорок один рік (1734—1775). навколо січі розташовувалися землі (вольності) війська запорозького. у цей час запорожжя поділялося на адміністративно­територіальні округи — паланки. у 30—40-х  рр. xviii  ст. їх налічувалося не більше п’яти, пізніше їхня кількість зросла до восьми — кодацька, бугогардівська, інгульська, протовчанська, орельська, самарська, кальміуська. прогноївська.адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу.адміністративним центром запорожжя була січ. на січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували всіх козаків. запорозька адміністрація, як і раніше, обиралася козаками на радах, перед якими вона і мала звітувати. вища військова або кошова старшина обиралась один раз на рік на загальній військовій або січовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня. у другій половині хvііі  ст. роль січових рад зменшилась, натомість посилилось значення старшини.до складу запорозьких козаків, як і раніше, приймали всіх, хто шукав порятунку від покріпачення або інших соціальних негараздів. у 60-х  рр. хvііі  ст. населення запорожжя налічувало 100 тис. козаків. земля вважалася загальновійськовою власністю. кожен козак, який мав певне майно і був спроможний вести власне господарство, міг отримати її від коша у власність і засновувати власний зимівник (хутір). свій зимівник козак міг продати, віддати в заставу, подарувати тощо. однак козацька старшина самочинно привласнювала пасовища, і та мисливські угіддя. вона встановлювала звичай збирати з шинкарів і ремісників двічі на рік «подарунок» на свою користь.

Ось і завітала золота осінь до нашого краю.ніби дівчина барвиста така лагідна,кольорова,жовтолиста.осінь щедра на подарунки.але в осені мінлива погода,ніби в маленької дитини настрій.то вона нам посміхнулась лагідним і іще теплим промінням сонечка,а невдовзі заплакала холодними дощами.осінь асоціюється у мене із гарною дівчиною,якатака печальна і водночас гарна-жовтокоса і трішечки осінь така прозора,а в обід,коли світить лагідне сонечко,яснолиста і така гарна. мені подобається осінь і я навіть трішечки сумую кали вона від нас іде.

Ось і завітала  золота  осінь  до нашого   краю.яка ж вона гарна-яскрава,різнобарвна ,щедра і багата.осінню з дерев опадає таке гарне й різнокольорове лися.а ще восени стоять ліси такі гарні і багряні від горобини,і дерева, ніби дівчата на виданні,нарядилися в пишні шати,а на шию наділи намисто. у мене осінь асоціюється із золотокосою дівчиною яка приходить до нас не з порожніми руками.осінь ніби мала дитина-то усміхнеться до усіх лагідним сонечком,а то заплаче холодними дощами. ось такою в моїй уяві постає осінь.мені дуже подобається осінь.