Напишыте ! один твір на любу з тем. теми: 1)які рисі характеру я хотів би у собі виховати. 2)де я хотів побувати. 3)чому треба знати історію свого народу.4) з ким із відомих людей ти хотів би поспілкуватися

Тема №3 чому потрібно знати історію як відомо, історія не любить слова "якби". історики говорять так: "це було, воно стало причиною того, ".але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було запорозької січі. очевидно, тоді б зовсім не стало україни, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі запорожжя. наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.і як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. знаємо про подвиги ганні і не знаємо про подвиги самійла кішки, петра сагайдачного чи івана сірка. захоплюємося подвигом спартанців біля фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.

Объяснение:

Привіт бабусю! Як у тебе справи? Чи прилітали шпаки в шпаківню, яку ми робили з дідусем? Дуже цікаво, адже ви нам так і не написали нічого. Давно ми не бачилися, мама сказала, що цього літа скоріше за все, ми не зможемо приїхати до вас і побачитися, тому, що квитки на літак дуже дорогі. Так шкода. Будемо сподіватися, що зможемо прилетіти наступного літа.

У мене все нормально. Нещодавно я гуляв з хлопчиками, познайомився з ними буквально три дні тому. З ними цікаво. Ми до одній старенькій – перевели її через дорогу і донесли її пакети до 5 поверху. Просто в цьому будинку зламався ліфт. Ця бабуся пригостила нас печивом. А потім ми всю дорогу назад розмовляли і сміялися над нашими дурними історіями.

На тому тижні я їздив на крайові змагання з самбо і посів перше місце. Мені вручили медаль і грамоту. Всі мої товариші хвалили мене і говорили: “Молодець, Вовка, можеш адже, коли захочеш”. І ми починали сміятися.

Ще я записався на заняття з шахів. Поки що я нічого, зовсім нічого не розумію. Знаю тільки, що там є кінь і слон. Не розумію, шахи, це що? Зоопарк? Але сподіваюся, що з часом зрозумію, навіщо слон і кінь в настільній грі!

А вчора я знайшов маленького цуценя, йому на вигляд менше місяця. Його хтось підкинув до нас в коридор. Я його нагодував і напоїв молоком. Ще приніс з дому коробку і поклав туди стару кофту, щоб йому було тепло. Тепер я кожен день буду до нього приходити і приносити їжу.

Бабуся, не хворій! Нехай у тебе буде все добре. До зустрічі!

ответ: В

A) Ви не знаєте, на що здатна людина, наповнена болем за своє дитя. (ускладнене дієприкметниковим зворотом) - не підходить.

B) Даруючи радість іншим, не забудь про себе. (ускладнене обставиною) + підходить

C) І прийде гідна старість - нагорода гарної юності. (ускладнене присудками) - не підходить

D) За винятком Васильченка, усі хлопці завершили роботу. (односкладне речення) - не підходить.

E) Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути. (ускладнене однорідними підметами і присудками) - не підходить.