Звуко буквенний аналіз і фонетичний розбір слів: м'яке, знаєте

1)-=о-о =о-о

1. здобудеш  освіту –  побачиш більше світу 2. що маєш казати – наперед обміркуй 3. не кажи –  не вмію, а кажи – навчусь. (нар. творчість.) 1. кому легко на серці, тому світ усміхається. 2. умієш говорити – умій слухати. 3. лінуватися та гуляти – достатку не мати.   (нар. творчість ми пливли б під вербами, наче в зеленому гроті; тут стояла б принишкла сутінь, і лише подекуди вгорі жаром світились би китиці стиглої калини. я сидів би на веслах, вибирав би дорогу. за нами сумно плив би старий нінин човник. він,   мабуть,   не схотів би самотнім залишитись на броду. і , притоп­лений, тихо снував би за нами  (за в. близнецем).

одна з відмінностей людини від тварин, навіть розумних, полягає в тому, що тільки людина здатна жартувати й сміятися.

звичайно «серйозні люди» стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи: яка користь у простому жарті? та гумор часом служить не тільки корисним, а життєво важливим цілям. мабуть, всі чули приказки: «сміх подовжує життя» або «сміх — це найкращі ліки». ці приказки виникли не просто так, адже ще цілителі середньовіччя виписували хворим блазнівські клоунади, щоб прискорити одужання своїх пацієнтів. і сьогодні багато лікарів впевнені, що гумор сприятливо впливає на лікування хворого.

моя мати працює в лікарні. кожного дня вона приймає десятки пацієнтів. дуже часто люди нервують і хвилюються, але мати знає: як поводитись у таких випадках. вона завжди в доброму гуморі, чи то вдома, чи на роботі. ставлячи діагноз хворому, вона може розповісти якийсь дотепний випадок зі своєї практики й цим підняти настрій людині. а інколи достатньо просто привітно заговорити і посміхнутися, щоб людина уже відчула себе важливою й потрібною.

дуже важко йти по життю без посмішки й жарту, адже кожен день нашого існування ється дрібними й великими стресами. гумор же слугує своєрідною «розрядкою» й відволікає нас від проблем. коли у важкій ситуації знаходиш щось смішне, то напруга й роздратованість одразу відступає.

творча спадщина нашого народу свідчить про те, що в недобрі часи гумор йому вистояти в нелегкій боротьбі за своє існування. згадаймо хоча б постать павла губенка, більш відомого як остап вишня. у такі важкі часи для своєї країни, як перша, а згодом і друга світова війна, голодомор і сталінські репресії, він писав усмішки й гуморески, щоб звеселяти людей і дарувати їм надію на веселе й світле майбутнє. письменник писав про свою гумореску «зенітка»: «я хотів у тяжкі, грізні часи писати щось веселе… щоб і моя робота спричинилась до того, щоб люди й на фронті, і в тилу, таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто таки зареготалися. одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказати б, мобілізаційну, підбадьорювальну роль».

тож ми вже зрозуміли, що гумор — це потужна зброя, а значить він може бути використаний і на шкоду людині. надмірне застосування гумору переходить у глузування, що може викликати в об’єкта насмішок негативні почуття і, як наслідок, агресію. тому пускати в хід жарт слід обережно, намагаючись при цьому не образити людину.

отже можна зробити висновок, що гумор дійсно відіграє велику роль у нашому житті. живучи без усмішки й жарту та приймаючи все до серця, ми б, мабуть, просто не витримали всієї серйозності життя.