Розповідь про школу в якій я навчаюсь

Школа  для каждого из нас школа – это второй дом. здесь есть и вторая мама - наша первая учительница. именно она научила нас писать, читать, логически мыслить. учительница учит нас быть добрыми, честными, правильно общаться, дружить.  школа даёт нам опору, дарит тепло и радость. каждое утро мы спешим в свой светлый класс, где тёплой улыбкой встречает нас учительница.  школа – это главная ступень в нашей жизни. она формирует характер, учит нас правильно относиться к окружающему миру. в школе мы находим первых настоящих друзей и первую любовь. 

Стомлений і виснажений кравець працював і вдень, і вночі, щоб на ранок одяг був пошитий.       тільки-но  швець закінчив лагодити взуття - відчинилися і до хати зайшла невеличка дівчинка, яка тримала в руках кошик з запашними пиріжками та свіжим молоком.       одного разу я побачив, як снігур прилетів до годівнички та з великим задоволенням ласував зерном.           сизий голуб, у якого було зломане крильце, ніби благав мене про .

                    кожна людина – це індивідуальність, особистість. навіть, якщо оглянути всю землю – не знайдеш двох однакових, бо ми маємо різні особливі характери, вподобання,  смаки та погляди. люди, мов ті діаманти в  божих руках, які мають свої неповторні грані.                               та незважаючи на це є на світі люди, які намагаються один одного зрозуміти, підтримати, бо мають безмежну   любов – це наші рідні. звичайним є і те, що на протязі всього життя поруч з нами крокують і інші, хоч і не близькі, але небайдужі  друзі, однокласники, товариші. хоч вони і мають  різні вподобання, погляди та смаки, але завжди з ними можна знайти щось спільне.                               ми різні! ну що ж… але ми розуміємо один одного! і це !