Напишите текст на тему "бережливість починається з малого"

Ми часто чуємо це слово «бережливисть», але не завжди розуміємо його значення. Нам кажуть батьки і вчителі: «Будьте берехливими!», та для чого? Чому ми маємо такими бути?..Як на мене, бережливисть – це ознака того, що ти доросла людина. Доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. ВБережливисть починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. Спочатку вони привчають нас виконувати домашні завдання, адже це наш перший обов’язок. Саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… Часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. Тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають!Бережливисть навіть у нашому віці потрібна скрізь. І, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. Сказати: «Звичайно, я це збережу!» дуже легко. Зробити ж буває набагато складніше. 

ответ:10.Виділене слово є вставним, а тому його треба відокремити комою (комами) в реченні

А Не раз бувало холодно.

Б Здавалось зимі не буде кінця.

В Нарешті пішов дощ.

Г Правда не завжди солодка.

11.Правильно записано речення.

А Зайдіть, будь-ласка, до мене.

Б Зайдіть, будь ласка, до мене.

В Зайдіть будь ласка до мене.

Г Зайдіть будьласка до мене.

12.Потребує редагування кожне речення, ОКРІМ

А На святі вітали людей праці та науковців.

Б З дитинства він любив і демонстрував неабиякі здібності у спорті.

В У шкільний буфет сьогодні завезли напої, тістечка та кулінарні вироби.

Г Ми цінуємо наших переможців і пишаємося ними.

Объяснение:

Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.