Провідміняти словосполучення: шістсот вісімдесят сім дівчат, вісімдесят дев'ять цілих п'ять десятих відсотка

Н.  шістсот вісімдесят дівчат р.шестисот  вісімдесяти (-ьох)  дівчат д. шестистам вісімдесяти (-ьом)  дівчатам з. шістсот вісімдесят дівчат о. шістьмастами вісімдесятьма дівчатами м. шестистах вісімдесяти (-ьох) дівчатах н. дев'ять цілих п'ять десятих відсотка р. дев'яти цілих п'яти десятих відсотка д. дев'яти цілим п'яти десятим відсотка з. дев'ять цілих п'ять десятих відсотка о. дев'ятьма цілими п'ятьма десятими відсотка м. дев'яти цілих п'яти десятих відсотка

вчора я відвідав художній музей. мені там дуже картини видатних українських художників та художниць. там я побачив і зрозумів картини, зрозумів те що хотіли передати нам художники малюючи їх. мене дуже надихнула вся краса побаченого моїми очима. я впевнений, що це була найкраща подорож до музею у місті львові. ще я відвідав багато музей і у дуже гарному і старовинному   місті житомирі, і в музеї лесі українки у місті новоград-волинський. всі три музея мені дуже . найбільше мене вразило те, як автори всіх картин, всіх витворів хотіли дати нам маленьку спогадку,   про життя людей у давніх часах і надихнути нас на зберігання природи і краси нашого гарного українського життя!

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.