Скласти речення з вигуком "ах", яке б виражало а)радість, захоплення. б) в) обурення, незадоволення г)спіівчуття

А)-  ах,якаж гарна погода!   б)- ах,чому  ті такий  брудний? в)-ах  вийди  з класу ти погоно себе ! в)-ах  співчуваю тобі серденько,

      1.пішов шелест по діброві. (шелест – що? підмет виражений ім., пішов – що зробив? присудок, виражений дієсл.)

      шепчуть густі лози. (лози – що? підмет, виражений іменником, шепочуть – що роблять? присудок, виражений дієсловом)                                  2. лягло сонце за горою.   (сонце – що? підмет, вираж.ім., лягло – що зробило? присудок, виражений дієсловом)

      зірки засі     (зірки – що? підмет, вираж.ім., засіяли – що зробили? , присудок, вираж.дієсл.)                                  

      3.вже вечір із повної жмені зірки розсипає зелені. (вечір – що? підмет, вираж.ім., розсипає – що робить? присудок, вираж.дієсл)

 

Словосполучення  — повна група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. за зовнішньо-синтаксичними стосунками словосполучення поділяють на підрядні, у яких одне слово завжди надрядне (панівне, підпорядкувальне, означуване), інші  — залежні, означувані (наприклад, висока хата, хати села, писати листа). надрядні слова словосполучень поділяються на: субстантивні  — безприйменникові (ріг хати) й прийменникові, ад'єктивні (високий ростом), прономінальні (ми всі), нумеральні (п'ять вершників), адвербіальні (дуже гарно) й і (читати книжку), також кожне з них має по 6 комбінаційних різновидів (наприклад, субстантивно-нумеральне словосполучення: три яблука). найчастішими є субстантивні (субстантивно-субстантивні й субстантивно-ад'єктивні: ріг хати, висока хата) й і словосполучення. серед підрядних способів, крім загагально-реченнєвих способів підрядно-синтаксичних зв'язків розрізняють: