Закінчення -а, (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку а василь, серпень, борщ б плащ, париж, ставок в теніс, вальс, пароплав г клуб, відмінок, явір д інститут, тесляр, телевізор

1. між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними спо­лу­ч­ни­ком і(й): коли відбудеться лекція і хто її буде читати? як пишно цвітуть каштани і який гарний київ у цей час!

2. між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за зна­чен­ням: сумно й глухо! (мирн.)

3. між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох про­с­тих речень, або спільне підрядне речення: на селі хутенько, як сонечко закотилось, по­мо­в­к­ли голоси і рух усякий замер. (м. в.) мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще ду­ж­че зігнулася. (головко)

4. якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої роз­ді­ло­ві знаки, або автор хоче підкреслити їх са­мо­стій­ність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: ся розмова лишила в мені якийсь гіркий не­смак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (л. укр.)

5. якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або не­спо­ді­вану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: сонце зійшло  — і враз над києвом занялося ре­ви­ще гудків. (см.)

эта икона явила себя 2 марта 1917 года в селе коломенском под москвой, в день отречения царя николая ii от престола.

крестьянке евдокии андриановой, жившей недалеко от села коломенского, в сновидении таинственный голос сказал: «есть в селе коломенском большая чёрная икона. её нужно взять, сделать красной, и пусть молятся». через некоторое время крестьянка вновь во сне увидела белую церковь и величественно восседавшую в ней женщину. сновидения были настолько ясны и впечатляющи, что евдокия решила идти в село коломенское в вознесенскую церковь